БОЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
БОЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (БО ПСР) — терористична орг-ція, яка боролася з самодержавством шляхом здійснення замахів на царських міністрів, генерал-губернаторів, високих жандармських та поліцейських чинів. БО ПСР створено колиш. студентом Київ. ун-ту Г.Гершуні восени 1901. До її складу були завербовані: кияни — студенти С.Балмашов, О.Покотилов, М.Блинов, поручик Є.Григор’єв, Ю.Юрковська, харків’янин — М.Мельников, мешканець Житомира — А.Вейценфельд, мешканка Катеринослава (нині Дніпропетровськ) — Л.Ремяніннікова, а всього 10 осіб. Перший теракт здійснено С.Балмашовим 2 квіт. 1902 проти міністра внутр. справ Д.Сипягіна. (Спроба вбити оберпрокурора Синоду К.Побєдоносцева і Петерб. градоначальника М.Клейгельса в день похорон Сипягіна не вдалася.) Г.Гершуні разом із київ. робітником Ф.Качурою організував 29 лип. 1902 замах на харків. губернатора І.Оболенського, а за участі Є.Дулєбовича — на уфимського губернатора Н.Богдановича (6 трав. 1903). Невдовзі після створення БО ПСР до її складу увійшов агент Департ. поліції Є.Азеф, який працював серед есерів. Він став одним з лідерів орг-ції і видав усіх її чл., вони були заарештовані в Києві. Г.Гершуні заарештували 13 трав. 1903 без допомоги Азефа. Оновлену БО ПСР очолив Є.Азеф, він організував задумані Гершуні вбивства — у СанктПетербурзі (15 лип. 1904 — Є.Сазонов) міністра внутр. справ В.Плеве та в Москві (4 лют. 1905 — І.Каляєв) вел. кн. Сергія Олександровича (Романова). Під кервом Є.Азефа орг-ція перейшла від «револьверного» до «бомбового» терору і стала більш законспірованою. Після маніфесту 17 жовт. 1905 ЦК ПСР розпустив БО. Поновила свою діяльність у січ. 1906 після поразки грудневого збройного повстання 1905 у
Москві. Скликання 1-ї Держ. думи знову призупинило терористичні акції. Значною мірою гальмував активну діяльність БО ПСР Є.Азеф. У відповідь на висловлене невдоволення роботою з боку ЦК партії керівники БО ПСР Є.Азеф і Б.Савинков 1906 подали у відставку, а чл. орг-ції увійшли до складу летючих бойових загонів. 1906 в Катеринославі була створена бойова група ПСР, до якої увійшли М.Комаров, Є.Величенко, І.Конюхов та ін., всього — понад 20 осіб. Від серп. 1906 вона поширила свою діяльність на пд. р-ни Російської імперії і дістала назву Укр. БО ПСР, яка існувала до 1908. У Києві та С.-Петербурзі діяли бойові загони оргції, якими керували відповідно Д.Боришанський та М.Швейцер. Їхні спроби вбити київ. ген.-губернатора М.Клейгельса та вел. кн. Володимира Олександровича (Романова) зазнали краху. У жовт. 1907 ЦК відновив БО на чолі з Є.Азефом. Гол. її завданням стало здійснення теракту проти імп. Миколи II, який не вдався. У наступному році стало відомо, що Є.Азеф є провокатором, і БО була повністю деморалізована. Весною 1909 орг-ція була розпущена, а Б.Савинкову доручено створити ініціативну групу, в яку знову проник поліцейський агент. На поч. 1911 БО ПСР самоліквідувалася. За увесь час існування орг-ції до її складу входило бл. 80 терористів. Літ.: Дело Гершуни о так называемой Боевой организации. СПб., 1906; Спиридович А.И. Партия социалистовреволюционеров и ее предшественники 1886—1911. Пг., 1918; Савинков Б. Воспоминания террориста. Х., 1926; Иваницкая П.С. В боевой организации. М., 1926; Політичний терор і тероризм в Україні. XIX—ХХ ст. Історичні нариси. К., 2002. В.М. Волковинський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
