БОГАТИРЧУК Федір Парфенович (27(15).11.1892—04.09.1984) — рентгенолог, шахіст. Д-р мед. н. (1940), проф. (1942). Міжнар. майстер Міжнар. шахової федерації (1954), міжнар. майстер Міжнар. федерації шахової гри шляхом листування (1967). Н. в м. Київ в сім’ї київ. домовласника, регента хору Києво-Флорівського Свято-Вознесенського монастиря. Закінчив мед. ф-т Київ. ун-ту. Від 1911 протягом двох десятиріч — незмінний чемпіон Києва з шахів. Займав 2-ге і 3-тє місця на Всерос. турнірі аматорів у Саратові (1912; нині місто в РФ). Під час Першої світової війни був полковим лікарем на фронті, як лікар у д-зії Січових стрільців брав участь у війні проти більшовиків. Нач. військ.-санітарного поїзда в корпусі УСС. Призер чемпіонатів СРСР (1923—24, 1931, 1934—35). Разом з П.Романовським — чемпіон СРСР (1927), чемпіон УРСР (1937) і призер (1924, 1936). Був ред. газ. «Шахіст» (1936—39), що виходила в Києві. Мав позитивний баланс у грі з чемпіоном світу
М.Ботвинником — три партії виграв при двох нічиїх. Займав керівні посади у Всеукр. шаховій секції та Київ. раді фізкультури. Автор першого підручника укр. мовою «Шахи» (1926), кн. «Борьба за первенство мира» (1929). Працював лікарем-рентгенологом у Київ. рентгенівському ін-ті, потім у 2-му мед. ін-ті. Викладав рентгенологію у Київ. мед. ін-ті. Провадив наук. дослідження в Ін-ті експериментальної біології й патології. 1925—26 був у відрядженні в Берліні (Німеччина) та Відні. Провадив наук. дослідження в Ін-ті експериментальної біології й патології (дир. О.Богомолець). В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 за часів гітлерівської окупації — голова Укр. Червоного Хреста. 1943 виїхав до Німеччини, вступив до «Визвольного руху народів Росії» ген. А.Власова, керував там Укр. нац. радою. 1946 керував (разом з О.Селезньовим) у Бад-Верисгофені (поблизу Мюнхена) турніром укр. шахових команд на першість амер. зони окупації. Від 1948 — голова Об-ня укр. лікарів Німеччини. Від 1949 — у Канаді, лектор, потім проф. рентгенівської анатомії Оттавського ун-ту. За розробку мікрорентгенографічного методу вивчення кістки одержав золоту медаль ім. Барклая від Брит. т-ва радіологів, обраний почесним чл. Канад. т-ва рентгенологів та радіологів (1960). Пропрацювавши в Оттавському ун-ті 21 рік, 1970 вийшов у відставку, одержав персональну пенсію. Автор понад 34 наук. праць з рентгенології, вміщених в амер., канад. та європ. журналах, низки статей на шахові й політ. теми. На з’їзді укр. федералістів у м. Ніагара Фолс (США; 1952) обраний головою Об-ня укр. федералістів-демократів та ред. його друкованих органів «Східняк» і «Федералістдемократ». Успішно виступав у міжнар. шахових турнірах: Радом (Польща), 1944 — 2-ге місце; Регенсбург, 1946 — 1-ше місце; Кірхгоф, 1947 — 2-ге місце; Кассель, 1947 — 5—7-ме місця; Штуттгарт (усі — Німеччина), 1947 — 4— 5-те місця; в чемпіонаті Канади (1950) — 2-ге місце. Учасник XI Всесвітньої олімпіади в Амстердамі (Нідерланди, 1954) — 8-ме місце. Один з переможців у трьох канад. чемпіонатах. Шахова федерація СРСР перешкоджала присвоєнню Б. звання міжнар. гросмейстера.
П. у Канаді. Тв.: Мой жизненный путь к Власову и Пражскому манифесту. СанФранциско, 1978. Літ.: Онацький Є. Шахісти світу обговорюють лист д-ра Ф.Богатирчука. «Нові дні», Торонто, 1950, ч. 2, берез.; Семенко Ю. Шахи в Україні. Мюнхен, 1980; Львів, 1993; Киевлянин: Юбилей профессора Ф.П.Богатырчука. «Новое русское слово», 1982, 1 декабря; Лазарев Ю. Творчість шахістів України. К., 1982; Русская мысль. Париж, 1984, № 3546, 6 декабря; 1994, № 4044, 15—21 сентября. П.П. Безпалько, С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Богатирчук Федір Парфенович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
