БОБРИНСЬКИЙ Олексій Олексійович (1800—1868) — сусп.-політ., громад. та культ. діяч Російської імперії, промисловець, винахідник, граф. Патріарх смілянської гілки Бобринських. Зробив значний внесок у справу торгово-пром. розвитку Києва та Київської губернії, а також Подільської губернії та Волинської губернії. Походив із знатної рос. дворянської родини, якій 1796 було надано графський титул. Батько Б., Олексій Григорович (1762—1813), був сином імп. Катерини II та Григорія Орлова, а мати — Ганна Володимирівна (1769—1846) належала до баронської фамілії УнгернШтеренбергів. Мав двох молодших братів — Павла Олексійовича та Василя Олексійовича, а також старшу сестру Марію Олексіївну Б. (після заміжжя — княгиня Гагаріна). Н. в м. Санкт-Петербург, освіту отримав у військ. закладі, 1828 вийшов у відставку і займався г-вом у родовому маєткові на Тульщині (Росія). 1839 по лінії дружини успадкував від графа Самойлова величезні землеволодіння у Київ. губ. з центром у м-ку Сміла. У 30-х рр. 19 ст. заснував свій перший цукровий з-д у с. Михайлівське в Тульській губ. Згодом до нього додаються Балакліївський (1838), Смілянські цукровий (1838) та рафінадний (1839), Грушівський (1845) та Капітонівський (1846) з-ди на Київщині. Його Смілянський цукровий з-д було оснащено найкращими зразками тогочасної техніки, причому деякі фабричні машини він конструював самотужки. Блискучими продовжувачами «цукрової традиції» Б. були його сини Олександр, Володимир та Лев, які вже в 80— 90-х рр. 19 ст. значно розширили батьківську справу. Працюючи у Мін-ві фінансів, сприяв буд-ву першої в Рос. імперії залізниці, що поєднала (1837) С.-Петербург з Царським Селом (нині м. Пушкін) та Павловськом (нині місто; обидва підпорядковані С.-Петерб. міськраді), був чл. багатьох наук. т-в, провадив широкі агрономічні дослідження, написав наук. праці «Статистические материалы для истории свеклосахарной промышленности в России», «О применении систем охранительной и свободной торговли в России» (обидві — 1856) та «О применении систем охранительной и свободной торговли в России и о значительном
понижении таможенного дохода по введении тарифа 1857 г.» (1868). Б. був відомий в Україні і як видатний агроном. Він удосконалив низку землеробських знарядь (плуги, сіялки, борони та ін.), розробив і покращив методи садівництва та тваринництва. 6 лют. 1872, у четверту річницю з дня смерті Б., у Києві йому було відкрито пам’ятник — бронз. статую з написом: «Корисній діяльності графа Олексія Олексійовича Бобринського».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бобринський Олексій Олексійович (1800—1868)» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
