БОБОЛИНСЬКИЙ, чернече ім’я Леонтій, та його хронограф. Б. (р. н. невід. — 1717) — укр. літописець, упорядник-переписувач хронографа. Н. в м. Новгород-Сіверський. Навч. в Києво-Могилянському колегіумі (див. Києво-Могилянська академія), прийняв чернечий постриг у Видубицькому Свято-Михайлівському монастирі, згодом став ієромонахом Чернігівського Свято-Троїцького Іллінського монастиря. Останні роки жив у Новгороді-Сіверському. 1699 у м. Чернігів Б. на основі другої редакції укр. хронографа 17 ст. склав свій рукописний зб. «Літописець, си єсть кройника з розних авторов і гісториков многих диалектом руським єсть написана…». Його хронограф є своєрідною енциклопедією хрестоматійного характеру, в якій на основі грец., зх.-європ., особливо польс., та давньоукр. джерел у хронологічній послідовності викладено всесвітню історію від «сотворення світу», вміщено відомості з біблійних книг, географії, астрономії, природознавства, історії церкви, к-ри, літератури. Починається хронограф передмовою, подано заголовки частин і розділів. Б. викладає біблійні оповідання, інформує про осн. факти всесвітньої історії. Багато місця тут відведено історії і к-рі Візантії в її зв’язках з різними
д-вами аж до 1453 — часу захоплення турками Константинополя. Останні події змальовано детально на матеріалах опису очевидцями штурму міста. Розповідає автор історію Рим. імперії (див. Рим Стародавній), про її відносини з Сірією, Єгиптом, Персією (нині Іран) та ін. д-вами. В наступних частинах викладено середньовічну історію Зх. Європи, розповідається про походи хрестоносців (див. Хрестові походи), політику рим. пап, мандри Х.Колумба, наводяться етногр. факти про жителів океанських о-вів. Окремо зупиняється на появі в Малій Азії турків, які утворили тут Османську імперію, висвітлює правління султанів. Особливе місце в хронографі займає «Кройніка слов’яноруська о панствах руських, польських і литовських», де викладено, зокрема, історію Київської Русі і заснування Києва. У хронографі вміщено оповідання про два напади турец.татар. війська на м. Чигирин 1677 і 1678 і про переможні бої рос. і укр. військ. проти бусурман (див. Чигиринські походи 1677—1678). Ці сторінки разом із «Пересторогою» є дослівною копією із опубл. 1674 «Синопсису». В окремому розділі викладено початок історії Великого князівства Литовського і Жмудського князівства. Закінчується цей розділ відомостями про смерть короля Стефана Баторія і вступ на престол Речі Посполитої 1587 Сигізмунда III Ваза. В останньому розділі праці в хронологічній послідовності подано історію польс. князів і королів, починаючи від Леха й закінчуючи Стефаном Баторієм. Закінчується хронограф повістями про міжусобиці, боротьбу за молдов. престол господарів Івана Вода Лютого та Івана Підкови в 70-х рр. 16 ст. На боці останнього брали участь козац. загони (1200 осіб). Це оповідання є дослівним перекладом відповідних сторінок Хроніки Бєльських. Б., як і ін. укр. літописці 18 ст., доповнює свою працю документами, листами, літ., наук. матеріалами малих форм. Тут вміщено Гадяцький договір 1658 І.Виговського, лист київ. митрополита Ісаї Копинського до кн. Я.Вишневецького 1634 та ін. матеріали. Останні документи опубліковані як додаток до видання літопису Г.Граб’янки 1853.
Відомі копії хронографа Б., зроблені І.Левицьким, який додав до нього докладний реєстр черніг. князів та місц. знаті. 1792 хронограф опинився в Санкт-Петербурзі, де з нього була знята копія, яка там зберігається. Б. заповів хронограф Черніг. кафедральній б-ці при Свято-Троїцькому соборі. Хронограф не був опублікований. Рукопис Б. «Літописець си єсть кройника з розних авторов і гісториков многих диалектом руським єсть написана в монастиру Святотроїцьким Іллінському чернігівським ієромонахом Леонтієм Боболинським законником монастиря Видубицького Київського апріля 16 дня року 1699» зберігається в Ін-ті рукопису НБУВ (ф. 30, № 89, 637 стор.).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОБОЛИНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
