БОБЕРСЬКИЙ Іван (псевд. та криптоніми: Бб, І.Б., Оей, Рек, Ий та ін.; 14.08.1873—17.08. 1947) — педагог, перший популяризатор укр. фізичної к-ри як засобу пробудження нац. свідомості народу. Н. в с. Доброгостів (нині село Дрогобицького р-ну Львів. обл.). Закінчив Львів. ун-т і продовжував навчання у Відні та м. Грац (Австрія). Побував у Німеччині, Швеції, Чехії, Франції, де знайомився із здобутками тіловиховання. Від 1900 — учитель Академічної гімназії у Львові, 1908—14 — голова спортивного т-ва «Сокіл-Батько». В роки Першої світової війни був скарбником Легіону Українських січових стрільців, а 1918—20 — головою Від. військ. преси Державного секретаріату ЗУНР—ЗОУНР. 1920 уряд Західноукраїнської Народної Республіки призначив Б. повноважним представником до США та Канади. З 1932 жив у Югославії (м. Тржич). Редагував часописи «Вісти з Запорожа», «Січові вісти». Уклав низку підручників: «Забави й гри рухові» (1904—05), «Копаний м’яч» (1906), «Значення руханкових товариств» (1909) та ін. Першим увів укр. термінологію в спорті, яка широко використовувалася на зх.-укр. землях до 1939. Зокрема, запропонував до вжитку такі спортивні укр. терміни, як «копаний м’яч» (футбол), «сітківка» (волейбол), «гаківка» (хокей), «стусан» (бокс), «кошиківка» (баскетбол), «булавка» (метальна граната), «лещетарство» (лижний спорт) тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОБЕРСЬКИЙ ІВАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
