БІЛЬБАСОВ Василь Олексійович (31.07.1838 — 05.09.1904) — укр. історик і публіцист. Н. в м. Полтава. Після закінчення Петерб. ун-ту (1861) захистив магістерську (1863), згодом (1867) докторську дис. з історії середньовічної Німеччини і Франції. 1867—71 — проф. Київ. ун-ту. Займався літ.публіцистичною діяльністю. Ред. ліберальної газ. «Голос» (1871— 83), співпрацював у ж. «Отечественные записки». Автор наук. праць з історії середньовіччя. Чільне місце в дослідженнях ученого посідали питання християнізації, протиборства між духовною і світською владою, історії слов’ян. Заслуговує на увагу його праця «Кирилл и Мефодий по документальным источникам» (т. 1—2, СПб., 1868, 1871). Був майстром істор. біографії. Однією з кращих його книг є «История Екатерины Второй» (т. 1—2, СПб., 1890—96). Публікації Б. містять багатий документальний матеріал. Разом з тим учений не робить у них широких узагальнень і висновків. П. у м. Санкт-Петербург. Тв.: Исторические монографии, т. 1—5. СПб., 1901; Архив графов Мордвиновых, т. 1—10. СПб., 1901— 03 [Передмова і примітки В.О.Більбасова]. Літ.: Історія Київського університету 1834—1959. К., 1959. Г.Г. Денисенко.
крито залишки культових споруд, жител різних типів. Мешканці городища займалися землеробством, скотарством, садівництвом. Б.г. було визначним ремісничим центром, тут працювали, зокрема, ковалі, бронзоливарники, ювеліри, оброблювачі кості та деревини, ткалі. Через Б.г. проходили важливі суходільні та річкові торг. шляхи, виявлено велику кількість імпортної грец. кераміки, зокрема амфор. Вірогідно, Б.г. слід ототожнювати з давнім містом Гелоном, про яке згадує давньогрец. історик Геродот. Поряд із городищем розташов. один із найбільших у Пн. Причорномор’ї некрополів скіф. доби, де налічуються сотні курганних насипів. В.Ю. Мурзін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Більбасов Василь Олексійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
