БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 — мирна угода між гетьман. урядом Б.Хмельницького і представниками польс. короля Яна II Казимира Ваза, укладена 28(18) верес. в м. Біла Церква, після Берестецької битви 1651 та осінньої кампанії 1651. Підписанню угоди передували гострі дебати сторін, у ході яких поляки наполягали на зменшенні козац. реєстру (див. Реєстрові козаки) до 12 тис., звільненні шляхетських маєтностей від перебування в них козаків, розірвання союзницьких стосунків Війська Запорозького з Кримським ханством. Укр. сторона вимагала підтвердження умов Зборівської угоди 1649. Переговори відбувалися на тлі заворушень в таборі козаків (див. Білоцерківське повстання козаків 1651) і збройного протистояння укр.-татар. і польс.-литов. військ. За Б.д. козац. реєстр встановлювався в 20 тис. осіб, причому поіменне оформлення реєстру мало завершитися до кінця поточного року. Виписані з реєстру козаки були зобов’язані повернутися до попереднього соціального стану. Козац. тер. визнавалися тільки землі Київського воєводства, де козаки мали право жити лише в королівщинах. З Брацлавського воєводства і Чернігівського воєводства реєстрові козаки повинні були виселитися. Шляхта одержувала дозвіл вернутися до своїх маєтків, у т.ч. тих, що розміщувалися на козац. тер. Б.Хмельницький отримав підтвердження гетьман. повноважень і привілей на м. Чигирин, однак підпорядковувався владі гетьманів великих коронних.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
