БІЛОКОЛОС Дмитро Захарович (05.02.1912—09.02.1993) — дипломат рад. доби. Канд. філос. н. (1955). Н. в с. Єгорівка (нині село Волноваського р-ну Донец. обл.). Закінчив Бердянський пед. технікум (1931), потім учителював у містах Сталіно (нині Донецьк) і Макіївка. Закінчив істор. ф-т Харків. ун-ту (1936). 1936—41 — викл. історії, дир. серед. шк. (Сталіно). Учасник Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Брав участь у бойових діях на Волховському й Карельському фронтах (командир взводу, роти, батальйону, нач. штабу полку). Після демобілізації — на парт. роботі: 1947—52 — зав. від. пропаганди й агітації, секретар Донец. міськ. к-ту КПУ. 1952—55 навч. в Акад. сусп. наук при ЦК КПРС. Від 1955 на парт. роботі — зав. від. науки і к-ри, секретар Донец. обкому КПУ. 1966—70 — міністр закордонних справ УРСР, очолював делегації УРСР на XXI—XXIV
сесіях ГА ООН, сесіях ЮНЕСКО, міжнар. конф. під егідою ООН. 29 трав. 1970 Б. підписав звернення до Ген. секретаря ООН, в якому викладалися пропозиції уряду УРСР щодо розгляду широкого кола питань, вирішення яких мало зміцнити міжнар. безпеку. 1970—76 — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР у Замбії і за сумісництвом у Ботсвані. Нагороджений бойовими й трудовими орденами та медалями СРСР. П. у м. Київ. Р.Г. Симоненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Білоколос Дмитро Захарович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
