БЄЛЬСЬКІ (Bielski, Bulski, Wolski) Мартин (1495—18.12.1575) та його син Йоахим (1550—1599) і їхня «Польська хроніка». Обидва — польс. історики, письменники. Походили з роду мазовецької шляхти м. Бяла (Польща). Мартин навчався в Краківській акад., був послом сейму. Йоахим закінчив Краківський університет, працював у королів. канцелярії, мав доступ до держ. архівів, був дипломатом, тривалий час жив в Україні. Мартин залишив низку істор., поетичних і публіцистичних творів, написаних польс. мовою, зокрема велику за обсягом «Хроніку всього світу» (1551), «Життєпис філософів» (1534), «Лицарську справу» (1569) та ін. Йоахим суттєво переробив і доповнив батькову хроніку й видав під назвою «Польська хроніка» (Kronika Polska, 1586), згодом довів її до 1598. Перше видання хроніки щедро ілюстроване зображеннями королів, полководців, картинами битв, гербами. У ньому на великому джерельному матеріалі (працях Я.-І.Длугоша, Мєховіта, М.Кромера, Б.Ваповського та ін., а також укр., чеських, литов., прусських та ін. літописах) Мартин, як і його попередники, ґрунтовно в хронологічній послідовності виклав історію та географію Польщі з найдавніших часів — від князювання Леха, Попеля, династії Пястів. Польс. історію він розкриває у взаєминах з історією України, Литви, Пруссії, Чехії, Угорщини, Рос. д-ви, Волощини, Ватикану, Інфлянтів та ін., вплітає в тканину хроніки окремі оповідання про ці краї, а також ін. різнорідну інформацію. Докладно описує битви з хрестоносцями, турками, татарами. Заг. канвою хроніки
є історія правлінь і політики польс. королів і магнатів. Чимало місця в хроніці відведено історії України. Є в ній невелике оповідання «Про руський народ», в якому мова йде про рус. племена, про перших київ. князів, починаючи від Кия, Щека і Хорива. Є цінні відомості про історію Галицько-Волинського князівства, зв’язки між укр. і польс. магнатами, реліг. і культ. відносини, окремі явища. В оповіданні «Про козаків» йдеться про історію Запорозької Січі та реєстрових козаків. Докладно змальовано укріплені козац. о-ви на Дніпрі та ін. річках, досить повно передано історію смерті гетьмана кн. Д.Вишневецького, є багато відомостей про Івана Підкову, його боротьбу разом із запороз. козаками за волоський престол та страту у Львові. Детально описано Косинського повстання 1591—1593 і особливо Наливайка повстання 1594—1596, а також тактику ведення бою запорожцями. Вказано на важливу роль козаків у захисті України від постійних спустошливих татаротурец. нападів. Хроніка містить багато кількісних даних про людські жертви й матеріальні втрати українців від степових кочовиків, від стихійних лих. До цієї хроніки, складеної з патріотичних польс.-шляхетських позицій, охоче зверталися укр. літописці 17—18 ст. Як цінне істор. джерело її використовують всі укр. історики 19—20 ст., які досліджують історію козацтва й України. Тв.: Kronika Marcina Bielskiego, t. 1—3. Sanok, 1856. Літ.: Sobuszanski F.M. Ozycin, pracach pismiennych Marcina, Joachima Bielskich. В кн.: Joachima Bielskiego dadszy ciag Kroniki Polskiej. Warszawa, 1851; Дзира Я. Татаро-турецькі напади на Україну ХIII—ХVI. «Український історико-географічний збірник», 1971, вип. 1; Його ж. Хроніка Мартина та Йоахима Бєльських про історію козацтва. «Наука і культура, Україна», 1991, вип. 25. Я.І. Дзира.
в якому були широко представлені архів. матеріали з історії Рос. д-ви, праці з історії права, воєн. справи, госп-ва, побуту, літописання в Росії. Б. належить перше в рос. історіографії дослідження історії селянства з часів Київської Русі включно до 18 ст. («Крестьяне на Руси», 1859). Учений простежив процес розвитку кріпацтва як сукупності правових інститутів. Опублікував цінні істор. джерела, багато зробив для розвитку археографії та архівознавства. Праці написані під впливом слов’янофільської (див. Слов’янофіли) концепції, завдяки використанню великої кількості джерел мають довідкове й пізнавальне значення. Колекція стародавніх рос. актів і рукописів, зібраних Б., зберігається в Москві. У ній — літописи й пам’ятки літописного характеру, рукописи з історії Церкви, старовинна церк. і світська літ., законодавчі пам’ятки, приватні листи. П. у м. Москва. Літ.: Викторов А. Собрание рукописей И.Д.Беляева. М., 1881; МрочекДроздовский П.Н. Список трудов И.Д.Беляева. «Чтения в Обществе истории и древностей российских», 1905, кн. 2; Рубинштейн Н.Л. Русская историография. М., 1941. Г.Г. Денисенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЄЛЬСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
