БЕХТЕР — захисний металевий обладунок воїна, поширений в Україні у 15—17 ст. Призначався для захисту від холодної, а також ручної вогнепальної зброї. Набирався з металевих квадратних пластинок, що з’єднувалися кільцями у кілька рядів. Внизу робилося кольчужне облямування або залізна сітка. Бокові й плечові розрізи застібалися пряжками із запряжниками або ремнями з металевими наконечниками. Для виготовлення Б. використовувалося від кількох десятків до 1,5 тис. пластинок. Причому спосіб їх монтування передбачав подвійне або, в деяких випадках, потрійне покриття. Іноді до Б. нарощували кольчужний комір і рукави. В середньому його вага сягала 5—7 кг, а довжина — 66 см.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЕХТЕР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
