БЕСІДОВСЬКИЙ (Бесєдовський) Гірш Зелікович (Грицько; Григорій Семенович, Григорій Зіновійович; 1896 — імовірно, Г.З. Бесідовський. 1976 або 1977) — дипломат УСРР та СРСР, перебіжчик (1929). Н. в м. Полтава в міщанській єврейс. родині. Закінчив лісовий ф-т Харків. с.-г. ін-ту (1918). Належав до рос. Партії соціалістів-революціонерів, згодом — Української партії соціалістів-революціонерів (лівих). Від 1920 чл. КП(б)У. На поч. 1920-х рр. — на дипломатичній роботі: 1-й секретар Повноважного представництва УСРР у Польщі (1922); повірений у справах УСРР у Польщі (1923); радник посольства СРСР у Польщі — представник інтересів УСРР (1923—25); радник, повірений у справах Посольства СРСР в Японії (1926—27); радник Посольства СРСР у Франції — представник інтересів УСРР (1927— 29). Чл. ВУЦВК. Почав розходитися з лінією рад. кер-ва й висловлювати опозиційні погляди. 2 жовт. 1929, будучи тимчасовим повіреним у справах (за відсутності посла В.Довгалевського), під загрозою арешту й примусового вивезення до СРСР утік з посольства, звернувся до франц. поліції, за допомогою якої звільнив дружину та сина, яких утримували як заручників. Демонстративно розірвав з більшовицьким режимом, дав численні інтерв’ю та опуб-
244 БЕСКИД
лікував у паризьких часописах серію викривальних статей про залаштункові подробиці внутр. і зовн. політики СРСР, у т. ч. в «українському питанні». В роки Другої світової війни — учасник франц. руху Опору. Був заарештований й утримувався в таборі для інтернованих. У повоєн. час займався переважно літ. працею. За деякими даними — таємний агент, якого рад. спецслужби використовували для постачання на Зх. дезінформації про ситуацію в СРСР. П. у Франції. Тв.: Pamiкtniki dyplomaty sowieckiego. Poznaс, 1929; На путях к Термидору. Париж, 1930. Те саме. М., 1997. Літ.: Ковалевський М. При джерелах боротьби: Спомини, враження, рефлексії. Інсбрук, 1960; Brook-Shepherd G. The Storm Petrels. London, 1977; рос. пер.: Брук-Шеперд Г. Судьба советских перебежчиков. «Иностранная литература», 1990, № 6. О.С. Рубльов.
Заперечував приналежність закарп. русинів до укр. народу. Протестував проти вимог делегації Української Народної Республіки на Паризькій мирній конф. вивести чехословац. війська із Закарпаття, мотивуючи це тим, що русини є частиною рос. народу і не мають нічого спільного з укр. політ. рухом. Б. постійно підтримував «Общество им. Духновича» і був причетний до спроби зірвати установчі збори т-ва «Просвіта» в Ужгороді 29 квіт. 1920, на яких мала виникнути ця культ.-освіт. орг-ція. 1920 виступив одним із засн. Руського нар. банку. Від 1923 і до смерті займав посаду губернатора Підкарпатської Русі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЕСІДОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»