БЕРЛІНСЬКИЙ КОНГРЕС 1878 — міжнар. конгрес (1 черв. — 1 лип.), скликаний для переговорів щодо перегляду умов СанСтефанського мирного договору 1878, що завершив російсько-турецьку війну 1877—1878. Ініціаторами конгресу стали Австро-Угорщина та Велика Британія, які не бажали посилення позицій Російської імперії на Балканах, зокрема створення там великої слов’ян. д-ви — Болгарії. Росія, послаблена війною і не підтримана Німеччиною, змушена була піти на поступки і погодитися на скликання Б.к. Берлінський трактат, підписаний 1 лип. представниками великих д-в, значно змінив умови Сан-Стефанського договору на шкоду Росії та ін. слов’ян. народів Балканського п-ва. Б.к. підтвердив незалежність Сербії, Чорногорії та Румунії, але тер. Чорногорії була скорочена на дві третини, а тер. Болгарії — більш як наполовину: її пн. ч. визнавалася номінально залежною від Османської імперії, але фактично самостійним князівством. Македонію, яка за Сан-Стефанським договором входила до складу Болгарії, повернуто Осман. імперії. Болг. тер. на пд. від Балканського хребта перетворено на осман. а. о. — Сх. Румелію. Румунія одержала Пн. Добруджу замість придунайської смуги Бессарабії, що відійшла до Росії (але без гирла р. Дунай, яке залишалося за Румунією). За Росією в Закавказзі було закріплено міста: Карс, Ардаган (обидва нині Туреччина) і Батум (нині м.Батумі в Грузії) з округами. Берлінський трактат діяв до Балканських війн 1912— 1913. 1908 Болгарія оголосила себе незалежною від Туреччини д-вою, а Австро-Угорщина анексувала Боснію і Герцеговину.
Літ.: Международные отношения и внешняя политика СССР. М., 1957; История дипломатии, т. 2. М., 1963. І.М. Кулинич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЕРЛІНСЬКИЙ КОНГРЕС 1878» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
