БЕРЛИ — укр. козац.-старшинський рід, відомий від 2-ї пол. 17 ст. до 20 ст. Походив від реєстрового козака Корсунського полку Олександра Берло (1649). Іван Б. — піх. полковник (1669), мглинський сотник (1671—72). Ін. Іван Б. — вороньківський сотник (1678, 1696—1705), переяслав. полковий суддя (1706—11), знатний військовий товариш (1712—15). Василь Іванович Б. — вороньківський сотник (1715—21). Данило Іванович Б. — «под знаком бунчуковым зостаючий». Іван Васильович Б. — вороньківський сотник (1718— 30), бунчуковий товариш (1737). Володимир Данилович Б. — возний Вороньківської сотні (1767—73), полковий писар. Іван Андрійович Б. — військовий канцелярист (1764), полковий суддя у відставці (1773). Матвій Володимирович Б. — полковий канцелярист і засідатель київ. земського суду (1784). Кілька вихідців із цього роду обрали шлях церк. служби. Андрій Б. (син Івана — вороньківського сотника), не бажаючи йти в Гілянський похід, прийняв сан священика переяслав. Успенської церкви, згодом мав посаду переяслав. протопопа (1731—36).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЕРЛИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
