«БЕРЕЗІЛЬ», журнал — літ.-худож. та громад.-політ. журнал Нац. спілки письменників України. Видається укр. мовою із січ. 1956 у Харкові (до січ. 1991 виходив під назвою «Прапор»). Друкує оригінальні тв. сучасних укр. письменників, публіцистику, літ. критику, переклади тощо. До 2-ї пол. 1980-х рр. публікації в часописі (як і в ін. періодичних літ. вид. УРСР) зазнавали суворого ідеологічного контролю. Однак навіть тоді на сторінках журналу з’являлися яскраві твори сучасної укр. літ., помітні дослідження, зокрема «Російсько-український словник сталих виразів» І.Виргана та М.Пилинської. Значне місце часопис надавав проблематиці краєзнавства Слобідської України. Від 2-ї пол. 1980-х рр. часопис під кер-вом гол. ред. Ю.Стадниченка став активним учасником процесів нац. відродження. У ньому друкуються тв., які впродовж багатьох десятиліть були заборонені або замовчувалися (роман «Записки кирпатого Мефістофеля» В.Винниченка, драма «Народний Малахій» М.Куліша, «Історія Слобідської України» Д.Багалія та ін.). Водночас з’являються гострі тв. письменників-«вісімдесятників» (Ю.Андрухович, В.Діброва, М.Рябчук та ін.). Здійснена у січ. 1991 зміна назви часопису стала результатом свідомої настанови редакції на відродження яскравих літ. та худож.-мистецьких традицій Харкова — столиці УСРР доби «розстріляного Відродження», коли тут діяв однойменний театр, очолю-
ваний Л.Курбасом. Криза років незалежності боляче позначилася і на «Б.»: істотно зменшилася кількість передплатників (від понад 10 000 до бл. 1000), у зв’язку з чим редакція перейшла від формату місячника до двохмісячника. Від 2-ї пол. 1990-х рр. «Б.» здійснює також книговидавничу діяльність. Зокрема, 2001 журнал спільно з вид-вом М.Коця видав два томи унікальних спогадів «Я — мене — мені (і довкруги)» визначного укр. філолога, колиш. харків’янина Ю.Шевельова (Юрія Шереха), який аж до смерті (2002) входив до редколегії «Б.».
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««БЕРЕЗІЛЬ», ЖУРНАЛ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
