БЕРЕЗИЙ — літописне місто Чернігівського князівства на правому березі р. Десна (прит. Дніпра), за 36 км на сх. від Чернігова. Нині тут смт Березна. Уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1152 з приводу відбиття нападу половців. Виник у 11 ст. як князівська фортеця на шляху Чернігів — Новгород-Сіверський. Бл. 1156 Б. разом з Вщижем виділений черніг. кн. Святославом Ольговичем в самостійний уділ, переданий Святославу Володимировичу (з династії Давидовичів) та незабаром відібраний за непокору. 1239 здобутий військом хана Батия. Городище виявлене археологами у 18 ст. (О.Шафонський). Розташов. у центрі сучасного с-ща міськ. типу, в урочищі Замковище, на невисокому мисі продовгуватої форми при злитті двох ручаїв — Сухоносівка і Клевень. Складається з двох майданчиків (60 ґ 30 м та 150ґ 100 м, заг. пл. 1,5 га), укріплення яких не збереглися. Потужність культ. шару 0,2— 0,3 м. Зі сх. та пд. сх. до городища примикали відкриті посади. 1981 та 1989 обстежувалося укр. археологом В.Коваленком. Досліджене двох’ярусне гончарне горно 12— 13 ст., виявлено залишки залізоробного та ковальського ремесел. На курганному некрополі на пн. від Б. 1881 Д.Самоквасов розкопав 16 з 32 курганів, які в підкурганних ямах містили тілопокладення у дерев’яних трунах з дрібним інвентарем 11—12 ст. (дротяні, срібні та мідні скроневі кільця, бронз. ґудзики).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЕРЕЗИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
