БЕНЕШ (Beneš) Едвард (28.05. 1884—03.09.1948) — чехословацький політ. і держ. діяч. Н. в м. Кожлані (Чехія). Один із засн. й будівничих Чехословаччини. 1918— 35 — міністр закордонних справ, 1921—22 — прем’єр-міністр, 1935— 38 і 1940—48 — президент ЧСР. Один із кер. чехословац. делегації на Паризькій мирній конференції 1919—1920, творець Малої Антанти. Сприяв встановленню максимально вигідних для новоутвореної ЧСР кордонів, зокрема, приєднанню до неї Закарпатської України («Підкарпатська Русь»; див. Сен-Жерменський мирний договір 1919), якій надавав великого значення як «мосту» до Румунії й СРСР. Своєю ліберально-демократ. політикою Б. сприяв соціально-екон. й культ. піднесенню Закарпаття у період між світовими війнами. 1938 в часи загрози гітлерівської агресії відмовився від військ. допомоги з боку СРСР, не отримавши, як стверджує він у своїх спогадах, від рад. уряду підтверджень в її конкретності й достатності та боячись ймовірної більшовизації Чехословаччини. Уряд ЧСР вимушений був прийняти Мюнхенську угоду 1938. У жовт. 1938 пішов у відставку й емігрував до США, потім до Великої Британії. 1940 в Лондоні створено емігрантський чехословац. уряд та Нац. раду, і Б. знову став президентом. У груд. 1943 в Москві підписав рад.-чехословац. договір про дружбу, взаємну допомогу і післявоєнне співробітництво, а після визволення 1945 Чехословаччини погодився на підписання рад.-чехословац. договору про включення Закарпаття до складу СРСР. 1946 обраний президентом, в лют. 1948 змушений був прийняти відставку міністрів-демократів і змиритися з комуніст. переворотом, але через кілька місяців відмовився підписати нову конституцію і в черв. подав у відставку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЕНЕШ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
