БЕЗПАЛИЙ Іван (р. н. невід. — поч. 1718) — наказний гетьман України (1658—59). Належав до козац. старшини Уманського полку. До обрання гетьманом наказним обіймав посаду генерального судді. В листоп. 1658 під м-ком Варва козацькою радою обмеженого складу, що була під контролем рос. підрозділів кн. Г.Ромодановського, обраний наказним гетьманом. Його ставка містилася у м. Ромни. Від весни 1659 разом з рос. військами, очолюваними князями О.Трубецьким, Г.Ромодановським, С.Пожарським, С.Львовим та Ф.Куракіним, взяв участь у бойових діях проти загонів І.Виговського, в т. ч. у взятті деяких укр. міст, облозі (трав.—лип. 1659) м. Конотоп. Після обрання на гетьманство Ю.Хмельницького Б. знову ген. суддя. На поч. 18 ст. став ченцем, згодом прийняв схиму. Літ.: Костомаров Н.И. Гетманство Выговского. В кн.: Костомаров Н.И. Собрание сочинений: Исторические монографии и исследования, т. 2. СПб., 1863; Герасимчук В. Виговський і Юрій Хмельницький. «ЗНТШ», 1904, т. 59, кн. 3; Там само, т. 60, кн. 4; Величко С.В. Літопис, т. 1. К., 1991; Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII ст. К., 1998. В.В. Станіславський.
1915—16 — голова просвітньої комісії у таборі для укр. військовополонених (м. Раштатт, Німеччина). Листоп. 1918 — комісар м. Чернівці. Груд. 1918 — квіт. 1919 — чл. Укр. нац. ради Буковини, Української національної ради ЗУНР. Обрано до ЦК УСДРП. Міністр праці УНР в уряді Б.Мартоса (1919—20). 1920 емігрував до Чехословаччини, викладав нім. мову в Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехія). Автор наук. розвідок з історії укр.-нім. відносин. 1938 обрано головою Українського січового союзу. 1947 схоплений спецслужбами СРСР, доправлений до Рад. Союзу та репресований. Загинув у концтаборі (Казахстан). Літ.: Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами, ч. 1. Прага, 1942; Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України, т. 1. К., 1993. Т.С. Осташко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЕЗПАЛИЙ ІВАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
