БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК — комплекс пам’яток у м. Бахчисарай та на його околицях. Це, зокрема, стародавня Успенська церква, вирубана в скелі у 8 ст. (по дорозі на Чуфут-Кале). Ремонтно-реставраційними роботами 1965—66 відновлено її зовн. стіну та втрачену ч. східців, реставровано живопис 19 ст. На тер. міста збереглося багато дюрбе (надгробні мавзолеї), школа, мечеть 16—18 ст. В центрі Бахчисарая, на березі невеликого струмка пам’ятка арх-ри — ансамбль «Ханський палац» (колиш. резиденція крим. ханів). Створювався італ., іранськими, турец., укр. та рос. майстрами протягом 16—18 ст. До ансамблю входять 15 об’єктів, які мають самостійне архіт.-худож. значення. Серед них:
гол. корпус палацу, Соколина башта, Ханська мечеть, дюрбе Діляри Бікеч, Пд. дюрбе, бібліотечний корпус, Катерининська миля та ін. Невід’ємною ч. ханського палацу були сади з фонтанами та басейнами. Вони дали назву місту, яка перекладається як «сад-палац» або «палац садів». У спорудах палацу функціонує Бахчисарайський історико-археол. музей. До складу заповідника входять також печерні міста ЕскіКермен та Чуфут-Кале. Літ.: Васышкин Н.Н. Памятники архитектуры крымских татар. М.—Л., 1927; Історія українського мистецтва, т. 2. К., 1967; Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, т. 2. К., 1985; Малий словник історії України. К., 1997; Пам’ятки архітектури та містобудування України: Довідник Державного центру національного культурного надбання. К., 2000. Р.І. Бондаренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
