БАР’ЯХТАР Віктор Григорович (н. 09.08.1930) — фізик. Акад. АН УРСР (1978, з 1994 НАН України). Засл. діяч н. і т. УРСР (1980). Н. в м. Маріуполь. Закінчив Харків. ун-т (1953). 1954—73 працював у Харків. фіз.-тех. ін-ті, 1973—82 — зав. від. Донец. фіз.тех. ін-ту АН УРСР, 1982—85 — Ін-ту теор. фізики АН УРСР, 1985—89 — дир., 1989—95 — зав. від. Ін-ту металофізики АН УРСР, з 1985 — також зав. каф-ри Київ. ун-ту, з 1995 — дир. Ін-ту магнетизму НАН України та з 1996 — декан ф-ту в Київ. політех. ін-ті; 1982—89 — академік-секретар Від-ня АН УРСР, 1990—98 — віце-президент НАН України. Наук. праці присвячено теорії магнетизму, фізиці металів, фізиці плазми, надпровідності. Спільно з ін. вченими відкрив магнітоакустичний резонанс (1956) і проміжний стан в антиферомагнетиках (1970). Створив наук. школу. Держ. премія України (1971, 1986). Премії ім. К.Синельникова АН УРСР (1978), ім. М.Крилова АН УРСР (1985) та ім. М.Боголюбова АН України (1993). Почесна відзнака Президента України (1994). Ордени: Трудового Червоного Прапора (1971), Леніна (1986), кн. Ярослава Мудрого 5-го ст. (1998). Літ.: Віктор Григорович Бар’яхтар. К., 1990. Ю.О. Храмов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАР’ЯХТАР ВІКТОР ГРИГОРОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
