Варкулабівський літопис — невелика за обсягом істор. хроніка, складена наприкінці 16 — поч. 17 ст. Вважають, що її автором був священик білорус. м-ка Баркулабово (нині с. Борколабово Могильовської обл., Білорусь) Федір Филипович. Уперше був опубл. 1877 П.Кулішем, який дав йому й назву. Б.л. охоплює події 1562— 1608, що відбувалися в Білорусі, Україні, Литві й Польщі. Подає інформацію про історію Баркулабова, Могильова, Орші, Полоцька, Мінська (усі нині міста в Білорусі) та ін. Гол. місце займають оповідання про церк.-реліг. життя, подорож константиноп. патріарха Єремії II Траноса до Москви, гоніння на православ’я, боротьбу з унією (див. Берестейська церковна унія 1596) і католицизмом, до яких автор ставиться вороже. Негативно характеризує ініціаторів Берестейської церк. унії 1596. Докладно описує Берестейський (унійний) собор 1596, учасником якого був. Свідчить, що митрополитів і владик силою
змушували присягати на унію, встановлювати нові свята, приймати григоріанський календар. Істор. цінність мають докладні відомості про місц. події, стихійні лиха — неврожайні роки, повені, люті морози та великі сніги, дощі, епідемії тощо (зазначено, що в голодні роки білоруси масово переселялися в Україну). У Б. л. чимало уваги приділено укр. істор. і культ. подіям. Зокрема, розповідається про перебування в Білорусі, починаючи з 1587, реєстрових козаків і запороз. козаків — С.Кішки, І.Куцьковича та ін. Докладно описано Наливайка повстання 1594—1596 в білорус. краях, здобуття Могильова, шляхетських замків, а також про поразку Наливайка на р. Сула (прит. Дніпра) біля м. Лубни і страту його у Варшаві. Подано інформацію про перебування в Білорусі укр. культ. діячів Ю.Рогатинця, Ст.Зизанія та Л.Зизанія, М.Смотрицького, заснування братств і шкіл тощо. Автор позитивно характеризує політику польс. короля Стефана Баторія, пише про шляхетські міжусобиці й чвари під час виборів королів. Розповідає про війну Баторія з рос. царем Іваном IV Васильовичем Грозним і вбивство останнім сина, про спустошення рос. військами Могильова, Полоцька та навколишніх сіл, війну за м. Смоленськ (нині місто в РФ), перемир’я Л.Сапіги з Рос. д-вою. Подано відомості про Лжедмитрія II, який начебто дитиною був вивезений в Україну. Літ.: Довнар-Запольський М.В. Баркулабовская летопись. К., 1908; Марченко М.І. Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.). К., 1959. Я.І. Дзира.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАРКУЛАБІВСЬКИЙ ЛІТОПИС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
