БАЛАКЛІЯ (1817—91 — Новосерпухів) — місто Харків. обл., райцентр. Розташов. на р. Сіверський Донець (прит. Дону). Залізнична ст. Тер. Б. була заселена з давніх часів; неподалік міста збереглися сліди двох неолітичних стоянок, поселення бронзового віку, скіф. курган (див. Скіфи). У 17 ст. вона активно заселялася переселенцями з Правобережної України; 1663 у гирлі р. Балаклійка (прит. Сіверського Дінця) оселилося кількасот осіб на чолі з полк. Я.Черніговцем (див. Балаклійський полк). 1664 Б. уже мала 150 дворів і виконувала роль фортеці для оборони від нападів крим. татар. Бл. 1669—70 стала центром Балаклійського полку, який існував до 1677, пізніше належала до Харківського полку та новоств. Ізюмського полку. У 18 ст. Б. — великий торг. центр, в якому відбувалося 5 ярмарків на рік. Нас. займалося землеробством, ремеслами. Мешканці Б. брали активну участь у козац. повстаннях під проводом С.Разіна, К.Булавіна
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАЛАКЛІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
