БАЖАНСЬКИЙ Михайло (псевд.: Михайло Вірлиний, Пелехатий, Кудеяр та ін.; 06.02.1910—18.01. 1994) — укр. громад. і політ. діяч, письменник, публіцист, краєзнавець. Н. в м. Снятин. Початкову освіту здобув у місц. нар. шк., г-зії та польс. серед. шк. м. Коломия. Від 1921 учасник та організатор пластунських (див. «Пласт») оргцій на Снятинщині (1922—23). Чл. Української військової організації, політв’язень (1927—28). Від 1929 — у Чехословаччині, слухач Українського вільного університету. Співорганізатор I з’їзду Союзу укр. пластунів-емігрантів (СУПЕ, 1930), ред. «Молодого життя» та «Пластової трибуни»; чл. та кер. пластових таборів у Карпатській Україні (1930—37). Голова укр.-литов. т-ва в Празі (1936), курінний старшопластунського куреня ім. О.Вахнянина (Прага, 1936—39), секретар Укр. європ. об-ня. Співробітник в уряді Карпатської України (1938—39). Дир. дослідного ін-ту України у Львові (1941—43), ред. місячника
«Сурми» (1941—43). Референт літ.-мистецького клубу (1941— 43) та чл. культ. ради м. Львів. В’язень нім. таборів (від 1943). Організатор табору для переміщених осіб (Ашаффенбурґ, 1945— 49), співробітник тижневика «Неділя», чл. Спілки журналістів у Німеччині. Курінний 6-го куреня СУПЕ «Закарпатці» (від 1946), голова контрольних комісій СУПЕ (1945) та Гол. пластової старшини (1946—49), голова пластової області Ашаффенбурґ (до 1949). Від 1949 — у м. Детройт (США). Чл. т. зв. дієвої Гол. пластової старшини, голова її контрольної комісії (1950—52). Співробітник низки укр. періодичних вид., ред. бюл. «За чаром Срібної Землі» (1950—58), тижневика «Український Прометей» та ж. «Снятин» (з 1968). Голова літ.-мистецького клубу в Детройті (1951—56), ред. «Книги митців» (1954). Чл. Гол. пластової ради (1952—58), чл. та ген. секретар Гол. пластової пулави (1958—62). Голова Метрополітального від. Українського конгресового комітету Америки (1962—65), голова К-ту поневолених народів (1962—64). Фундатор музею-архіву та укр. б-ки (понад 12 тис. т.), переданих Українському науковому інститутові Гарвардського університету (1974). Автор бл. 100 тв. та публікацій. П. у м. Детройт. Тв.: Краса Снятинщини: Ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріяльна і духова культура їхніх жителів. В кн.: Гаслова енциклопедія. Детройт, 1982; Творчий динамізм патріотизму моїх земляків: від перших проявів організованих суспільних гуртків, церковних братств, ремісничих цехів аж до «Січей», «Соколів», «Просвіт», «Рідних шкіл» та бойових формацій і політичних партій. Там само; Вічно житимуть... Постаті від зарання історії аж до найновіших часів: Біографічний словник. Детройт, 1984; Мемуарна мозаїка. К., 1998. Літ.: Вірний син своєї землі: (Некролог). «Українське слово», 1994, 24 лют.; Король І. У вічну пам’ять М.Бажанському. «Свобода», 1994, 4 берез.; Касіян С. Св. п. М.Бажанський. Там само, 19 берез.; Керницька Д. У світлу пам’ять М.Бажанського. Там само, 10 трав. В.П. Швидкий.
де Боплан наприкінці 16 — 1-й пол. 17 ст. описали його розташування, особливості рельєфу й природного середовища. У 20 ст. про Б. писали Д.Яворницький, А.Кащенко та ін. Форма о-ва нагадувала прямокутний трикутник, довжина двох менших сторін якого сягала 2 км. Від 1593 до 1638 на Б. перебувала друга за часом створення Запорозька Січ — Базавлуцька Січ. Нині о-в залито водами Каховського водосховища. Тривалий час дослідники помилково пов’язували Б. з історією Чортомлицької Січі (1652—1709). Літ.: Щербак В.О. Базавлуцька Січ (1593—1638). В кн.: Козацькі січі: Нариси з історії українського козацтва XVI—XIX ст. К.—Запоріжжя, 1998. Я.І. Дзира.
Найпізніші свідчення про Б. С. належать до часу козац. повстання під кер-вом Я.Острянина (згодом — Д.Гуні) 1638. Навесні польс. каральне військо на чолі з комісаром К.Мелецьким спробувало оволодіти козац. твердинею, щоб повернути в панське підданство всіх нереєстровиків, а також знищити запороз. чайки. Козаки відбили штурм. Після капітуляції повстанців на р. Старка (серп. 1638) гетьман польний коронний М.Потоцький з великими військ. силами рушив на Запорожжя і зруйнував Б. С. Літ.: Щербак В.О. Базавлуцька Січ (1593—1638 рр.). В кн.: Козацькі січі. Нариси з історії українського козацтва XVI—XIX ст. К.—Запоріжжя, 1998. В.О. Щербак.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАЖАНСЬКИЙ МИХАЙЛО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
