БАБИНСЬКА КУЛЬТУРА — див. Багатоваликової (багатопружкової) кераміки культура. БАБИЧ Михайло Павлович (22. 07.1844—07.08.1918) — наказний отаман Кубанського козацького війська від 3 лют. 1908 по 26 берез. 1917. Перший (од часу створення Кубанського війська) отаман-кубанець з родових кубанських козаків. Н. в сім’ї ген. П.Бабича. Закінчив Михайлівський кадетський корпус у Воронежі (нині місто в РФ). Службу почав 1862 в Тарутинському батальйоні. 1863 направлений на Кавказ, брав участь у поході проти горців, потім служив в армійських стройових частинах. Перебував у складі Єреванського загону під час російсько-турецької війни 1877—1878, штурмував фортецю Баязет (нині місто в Туреччині), одержав чин капітана. 1880—81 брав участь у бойових діях проти ахалтекинців під командуванням ген. М.Скобелєва. 1888 призначений командиром 4-го Кубанського пластунського батальйону, від 1891 Новобаязетського і 156-го Єлизаветського піх. полків, одержав чин полковника. 1897 — отаман Єкатеринодарського від. Кубанської обл. 1899 одержав чин генералмайора і переведений на посаду пом. наказного отамана. Від груд. 1906 до 1908 – військ. губернатор області. 1907 за відмінну службу надано чин генерал-лейтенанта. У лют. 1908 за поданням намісника царя на Кавказі призначений наказним отаманом Кубанського козац. війська. Поміж козацтва Б. був знаний як добрий адміністратор і безкорислива людина. У його формулярному списку в графі про майновий стан записано: «Крім утримання по службі, нічого не має». У берез. 1917 у зв’язку з хворобою наказом Тимчасового уряду звільнений зі служби з мундиром і пенсією. 7 серп. 1918 відставний 74-річний отаман був страчений більшовиками у м. П’ятигорськ (нині місто Ставропольського краю, РФ), біля підніжжя гори Машук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАБИНСЬКА КУЛЬТУРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
