АУЕРБАХ Олександр Андрійович (12.02.1844—1916) — гірничий інженер. Н. в м. Кашин (нині місто Тверської обл., РФ) в сім’ї лікаря. 1856 вступив до Гірничого корпусу, після закінчення якого 1868 захистив магістерську дис. з мінералогії. Ад’юнкт-проф. каф-ри мінералогії Гірничого ін-ту. 1871 залишив викладацьку роботу, переїхав у Донец. бас. і став кер. франц. кам’яновугільного т-ва «Sociйtй miniиre et industrielle». Ініціатор розробки покладів ртутних руд (кіновар) у верхів’ях балок Старчева та Залізна поблизу ст. Микитівка (нині тер. м. Горлівка), відкритих 1879 гірничим інж. О.Міненковим. Один із засн. з’їздів гірничопромисловців Пд. Росії. 1881—84 за завданням Гірничого департ. керував Богословським гірничим округом (сх. схили Уральського хребта — Пермська губ., Верхотурський пов., нині тер. Свердловської обл., РФ).
152 АУЛИ
В.В. Ауліх.
1884 вернувся в Донец. бас., заснував «Товариство ртутного виробництва О.Ауербаха і К°» й поблизу ст. Микитівка 1885 побудував за останнім словом тодішньої техніки шахту «Софія», а навесні 1886 — з-д із вир-ва ртуті. Протягом наступних 10 років підпр-во А. перетворилося на найбільшого в Росії виробника ртуті, посівши 4-те місце у світі після Іспанії, США та Італії. Перу А. належить низка ґрунтовних наук. досліджень: «О турмалине русских месторождений» (1868), «Описание главных минералогических кабинетов Европы» (1870), «Описание гониометра собственного изобретения для измерения кристаллов под микроскопом» (1870), «Наблюдение над кристаллами топаза под микроскопом» (1879), «О развитии горнозаводского дела в Богословском округе с 1881 по 1888» (1888), «Описание ртутного завода близ ст. Никитовки Бахмутского уезда Екатеринославской губ.» (1888) та ін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ауербах Олександр Андрійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
