АСОЦІАЦІЯ РЕВОЛЮЦІЙНИХ КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ (АРКУ) — музично-громад. оргція в УСРР. Засн. 1927 у Харкові. Голова — В.Костенко. 1927 АРКУ виступила з відозвою, в якій викладались осн. принципи її діяльності: культивування оперно-симфонічної та камерно-інструментальної музики, поєднання нац. начала з принципами інтернаціоналізму; орієнтація на міські пролетарські верстви. Добір композиторських кадрів — за класовоідеологічними ознаками. Творчий орієнтир — творчість М.Вериківського та П.Козицького. До її складу входили: О.Арнаутов, Ф.Богданов, В.Борисов, О.Дашевський, М.Коляда, Ю.Мейтус, В.Нахабін, Я.Полфьоров та ін. 1928 в результаті розколу частина чл. увійшла до новоств. Асоціації пролетарських музикантів України. 1929 АРКУ перетворено на Організацію пролетарських композиторів України, 1931 самоліквідувалась. Літ.: Довженко В.Д. Нариси з історії української радянської музики, ч. 1. К., 1957; Муха А., Сидоренко Н. Спілка композиторів УРСР: Довідник. К., 1968. П.М. Бондарчук.
надбань світ. мист-ва. За ім’ям ідейного кер. АРМУ М.Бойчука худ. течія, що стала домінувати в асоц., дістала назву «бойчукізм». Осн. в бойчуківській концепції розвитку новітнього укр. мист-ва було звернення до традицій візант. та італ. монументального малярства, а також давньоукр. іконопису як першоджерела укр. нац. форми. Серед чл. АРМУ були: С.Налепинська, К.Гвоздик, В.Седляр, І.Падалка, О.Павленко, М.Рокицький, О.Мизін, В.Пальмов та ін. Певний час до асоц. входили: М.Бурачек, В.Меллер, Б.Кратко, Ж.Діндо, В.Касіян, М.Глущенко та ін. АРМУ та її філії проводили широку виставкову діяльність. 1927 частина художників вийшла з АРМУ і засн. Об-ня сучасних митців УСРР. 1930 ін. група створила об-ня «Жовтень». 1931 деякі чл. «Жовтня» і АРМУ засн. Всеукр. асоц. пролетарських художників (ВУАПХ). АРМУ, як і решту творчих орг-цій, рішенням ЦК ВКП(б) 1932 було розпущено. В 1930-ті рр. М.Бойчук та багато чл. АРМУ за політ. звинуваченнями в буржуазному націоналізмі були репресовані. Літ.: Врона І. Мистецтво революції і АРМУ. К., 1926; Говдя П. Українське радянське образотворче мистецтво. К., 1958; Історія українського мистецтва, т. 5. К., 1967. Л.І. Ткачова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АСОЦІАЦІЯ РЕВОЛЮЦІЙНИХ КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»