АРХІЄПИСКОП (від грец. Pсчй — головний, старший та dрЯу‚прпт — наглядач, охоронець) — вищий духовний сан і титул у християн. церк. ієрархії. Виник у 2—3 ст. в добу виокремлення екзархатів і патріархатів. У різні істор. періоди і в різних патріархатах статус А. визначався по-різному. Вживався щодо митрополитів і патріархів. Ще 348 згадано А. Александра з Александрії. Халкідонський собор 451 (див. Собори вселенські) назвав Папу Льва I archiepiscopus universalis. Згодом титулатура пап містить титул archiepiscopus apostolicus. Від 4 ст. у Сх., а від 6 ст. в Зх. Церкві А. — почесний титул у важливіших дієцезіях та єпархіях. Від 7 ст. — це титул деяких митрополитів (Кентербері у Великій Британії). У 8 ст. іспанський церк. діяч А. Севільї Ісидор у тв. «Etymologiа» («Етимологія») визначив сан А., відтоді цей сан було поширено на всіх митрополитів Зх. Церкви. 999 у Польщі митрополита Радзима Гауденція у буллі Папи Сильвестра II названо А. На поч. 10 ст. в трактаті з кано-
нічного права болонського монаха Граціана розрізнялися титули єпископа і А., однак згодом вони стали взаємозамінними. Від 9 ст. — це почесні титули митрополитів, напр., титул А. мав митрополит Краківський. В католицизмі після реформи 1957 це почесний сан, але: верховний А. — це титул митрополита, який очолює злучену з римо-католиками церкву, що не має власного патріархату. За ухвалами II Ватиканського собору (1962—65), верховний А. має щодо очолюваної ним церкви юрид. права, близькі до патріарших, є постійним чл. Синоду єпископів і за гідністю дорівнює католикосові. Єдиним великим А. був від 1963 митрополит Української греко-католицької церкви Йосип Сліпий. А. може бути митрополит або єпископ істор. архідієцезії, тобто не існуючої нині дієцезії: це члени рим. курії, нунції, деякі військовики Великої Британії, Іспанії, Італії. А. належать однакові з митрополитами права, за винятком права носити патерицю. В ін. церквах А. є вищим саном, доступним єпископові або пов’язаним з певною посадою. А. Кентерберійський — примас англіканської церкви Великої Британії, на чолі якої стоїть король або королева. У РПЦ цей почесний титул носять і понині.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АРХІЄПИСКОП» з дисципліни «Енциклопедія історії України»