АРХІВ ГЕНЕРАЛЬНИЙ — зібр. документів та установа, що збирала і зберігала документи реєстрового козацтва (див. Реєстрові козаки), з 1648 — Укр. козац. д-ви. За свідченням польс. мемуариста Я.Собеського, А.г. перебував при генеральній старшині й призначався для збереження козац. привілеїв — найважливіших актів, що стосувалися соціальноекон. і політ. статусу реєстрового козацтва у Речі Посполитій. З виникненням Укр. козац. д-ви серед. 17 ст. А.г. набув статусу держ. установи. Завдання — нагромадження і збереження документів, що охоплювали сферу зовн. та внутр. політики, поточне адміністрування. Керував роботою А.г. генеральний писар. Перше місце зберігання А.г. — Трахтемирів (нині село Канів. р-ну Черкас.
обл.). За Б.Хмельницького переміщено до Чигирина. У ході війни І.Виговського з Рос. д-вою частина А.г. зберігалася у Межигірському Спасо-Преображенському монастирі. З поділом Укр. козац. д-ви на Правобережну Україну і Лівобережну Україну (див. Андрусівський договір (перемир’я) 1667) у м. Батурин сформовано окремий архів. Після зречення гетьманства П.Дорошенком А.г. перевезено до Батурина. З перенесенням столиці до Глухова А. г. засновано практично заново під назвою «Генеральний Малоросійський архів», який накопичував архів. документи центр. установ Укр. козац. д-ви, Правління гетьманського уряду, 1-ї та 2-ї Малорос. колегій (див. Малоросійська колегія). Після розподілу тер. Гетьманщини на намісництва фонди А.г. було поділено за тер. критерієм між адм. центрами намісництв. Частина архів. матеріалу в роки національної революції 1648— 1676 перебувала при армії. Ген. писар возив з собою документи, які могли знадобитися для переговорів з ворогом або з сусідніми д-вами. Свідчень про структуру А.г. доглухівського періоду, його функціонування не збереглося. Опис фондів, проведений 1780 архіваріусом Кедровським, засвідчив, що у ньому зберігалися окремі документи, починаючи з оригіналу привілею 1585, наданого козакам Стефаном Баторієм. Кількість документів А.г. помітно зростала з 1672, а особливо з 1722. Фондовий поділ документів, наявних на 1780 у А.г., узгоджено з структурним поділом канцелярії 2-ї Малорос. колегії. Усі справи поділялися на «генеральні», що стосувалися Лівобережжя в цілому, а також на справи воєн., внутр. та апеляційної експедицій. Протягом свого функціонування А.г. постійно зазнавав втрат, зокрема під час Берестецької битви 1651, при штурмі О.Меншиковим Батуринського замку 1708, пожежах та ін. стихійних лихах. Літ.: Теличенко И. «Скорбный лист архива Малороссийской коллегии». «Киевская старина», 1889, № 2; Крип’якевич І. До історії українського державного архіву в XVII в. «ЗНТШ», 1924, т. 134—135; Романовський В. Нариси з архівознавства. Х., 1927; Мітюков О. З історії архівів України. «Архіви України», 1991, № 2; Струкевич О. «Скорбный лист архива Малороссийской коллегии». «Київська старовина», 1995, № 5. О.К. Струкевич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АРХІВ ГЕНЕРАЛЬНИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
