АРАБАЖИН Костянтин (Кость) Іванович (псевд.: К.Не-я, К.Недоля та ін.; 14(02).01.1866—13.07.1929) — науковець, письменник, педагог, громад. діяч. Н. в м. Канів у родині дворянина. До 1883 навч. у 1-й Київ. г-зії. Видав комедію «Поперед спитайся, а тоді й лайся» (1885). Переклав укр. мовою монографію М.Костомарова «Думки про федеративні засновини на Стародавній Руси» (1886). По закінченні історико-філол. ф-ту Київ. ун-ту (1889) доопрацював на студіях у Варшаві й опублікував канд. дис. «Казимир Бродзинский и его литературная деятельность» (1891; удостоєна премії ім. М.Пирогова та почесної академічної відзнаки). Був близьким до революц. кіл, перевозив нелегальну літ. з Галичини, підтримував зв’язки з І.Франком і М.Павликом, з часописами «Зоря», «Діло», «Народ». Від 1892 — у Санкт-Петербурзі, викладав рос. літ. та естетику у військ. навч. закладах, жін. курсах, театральному уч-щі. У Брокгауза і Єфрона енциклопедії надрукував статті «Галицко-русское литературно-общественное движение», «Герцен-Искандер» та ін. Написав нарис «Славянские земли» як додатковий розділ до здійсненого П.Вейнбергом пер. з нім. 2-го тому кн. «Иллюстрированная всеобщая история литературы» Й.Шерра (М., 1898). Виступав у рос. пресі, у «Вільній Україні» (1906), «Слові» (1908). 1899—1900 редагував із кн. В.Барятинським газ. «Северный курьер», потому одноосібно — газ. «Кавказские минеральные воды». Став одним із організаторів Т-ва нар. ун-тів, очолив об’єднання митців «Медный всадник». Активно діяв у спілці письменників, петерб. укр. клубі. 1907—08 виголосив цикл лекцій (зокрема «Гоголь как поэт и мыслитель», «Гоголь как драматург», «Смерть Гоголя») по різних містах, в т. ч. у Харкові, Києві, Одесі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Арабажин Костянтин» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
