АНАСТАСЕВИЧ Василь Григорович (11.03(28.02).1775—28(16).02. 1845) — бібліограф, книгознавець, письменник і перекладач. Н. у м. Київ. Син чл. Київ. магістрату. Вихованець Київ. академії, де дійшов до філос. класу (1793). Навч. в І.Фальковського, брав участь у діяльності Вільного піїтичного т-ва, яке той організував. Подорожуючи Україною, вів щоденники, зокрема «Записки из Херсона в Крым и обратно» (не опубл.). Служив квартирмейстером у Києві та Полоцьку (нині місто в Білорусі), потім — пом. нач. від. польс. та малорос. права (1809—16). З 1817 — секретар у мецената графа М.Румянцева. Видавав перший в Росії літ.-бібліографічний ж. «Улей» (1811—12), де опублікував теор. статтю з бібліографії. Друкувався в «Украинском вестнике», «Северном вестнике» та ін. Висунув багато продуктивних ідей; деякі з них були втілені ще за його життя: поточний критичний огляд літ., поточна біб-
ліографічна реєстрація на підставі обов’язкового примірника. Склав каталог «Роспись российским книгам для чтения библиотеки В.Плавильщикова» (1820) із 6-ма додатками, де зареєстровано й укр. книжки. Матеріали описано de visu, праця зберегла бібліогр. значення й досі. Від 1826 працював цензором Гол. цензурного к-ту, 1830 звільнено за надання дозволу до друку віршів А.Міцкевича. До кінця життя вважав Україну своєю батьківщиною, збирав і публікував матеріали з її історії та етнографії. Був близький до митрополита Євгенія (Болховітінова). Б-ка й архів А. (разом бл. 100 мішків) протягом 18 років пролежали у вогкому сараї, були продані з аукціону «на пуди». Рештки архіву зберігаються у Рос. публічній б-ці у м. Санкт-Петербург. П. у м. С.-Петербург. Літ.: Сірополко С. Василь Анастасевич як бібліограф і книголюб. «Українська книга», 1937, № 2; Лотман Ю.М. К характеристике мировоззрения Анастасевича. «Ученые записки Тартуского университета», 1958, № 65; Брискман М.А. В.Г.Анастасевич. М., 1958; Його ж. Новые материалы о В.Г.Анастасевиче. «Книга: Исследования и материалы», 1975, сб. 30. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Анастасевич Василь Григорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
