АМЕЛІН Михайло Петрович (16(04).12.1896—09.09.1937) — рад. військ. діяч, армійський комісар 2-го рангу (1935). Н. в с. Соломіна Курської губ., Росія. Від 1909 працював на рудниках Донбасу, 1915 мобілізований до рос. армії. Учасник Першої світової війни, унтерофіцер. 1916 примикав до анархістів (див. Анархізм), чл. РСДРП(б) з жовт. 1917. У Червоній армії (див. Радянська армія) з 1918. Учасник громадянської війни в Україні 1917—1921. 1919 — надзвичайний комісар Катериносл. бойової ділянки фронту, заст. голови Одес. військ.-революц. трибуналу. Потім уповноважений РВР 3-ї Укр. армії Укр. фронту, ревкому політуправління 13-ї армії Пд. та ревкому з продовольчого постачання 12-ї армії Пд.-Зх. фронтів. У квіт. 1920 — трав. 1921 як курсант і комісар загону Полтав. піхотних курсів брав участь у придушенні повстанського руху в Україні 1918—1922, від верес. 1920 до берез. 1921 як рядовий, старшина роти, комісар батальйону курсантів воював проти військ П. Врангеля. Після закінчення громадян. війни — на політ. роботі в Червоній армії. 1923 закінчив Військ.пед. шк. в Москві, потім відбував військ.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Амелін Михайло Петрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
