АМАРТОЛ Георгій (’AmartwlуV GewrgioV; Георгій Мніх) та його «Хроніка». А. (р. н. і р. с. невід.) — візант. хроніст 9 ст. Чернецьке ім’я Амартол (що у пер. з грец. означає грішник) узяв собі сам. «Хроніка» А. — одна з найпопуля-
рніших пам’яток візант. письменства, виклад подій в ній ведеться від Адама до 842. Джерелами праці А. були бібл. книги, а також «Хроніка» Iоанна Малали, твори ін. візант. авторів. А. детально розглядає церк. історію, приділяє увагу богословським проблемам. «Хроніка» А. була продовжена Логофетом до 948 (автором її дехто вважає візант. письменника Симеона Метафраста). Продовження написане в анекдотичному стилі (як серія цікавих, часто авантюрних або навіть казкових оповідань), у центрі уваги — імператорський двір. «Хроніка» А. з її продовженням була перекладена на старослов’ян. мову. Припускають, що пер. здійснено в Київській Русі (хоча називають також і Болгарію). Час перекладу невідомий. «Хроніка» увійшла також до різноманітних слов’ян. компіляцій 11—15 ст.: «Літописця Єллінського та Римського», через «Хронограф по великому изложению» (реконструкція В.Iстріна) — до хронографів Архівського, Віленського, Троїцького, до повної та скороченої редакцій Палеї Хронографічної. Використовувалася одним із укладачів «Повісті временних літ» (за реконструкцією акад. О.Шахматова — укладачем Початкового літописного ізводу). У слов’ян. списках додано деякі деталі, відсутні у грец. оригіналі (напр., імена Аскольда та Діра в описі походу Русі на Візантію 860; див. Походи Русі на Візантію).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АМАРТОЛ ГЕОРГІЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
