АЛЕКСІЙ І (в миру Сергій Володимирович Сіманський; 08.11 Алексій I. (27.10).1877—17.04.1970) — патріарх РПЦ. Н. в Москві. 1896 закінчив юрид. ф-т Моск. ун-ту. 1900 вступив до Моск. духовної
66 АЛЕКСЯНУ
О.В. Алелюхін.
О.Г. Алешо.
акад., 1902 прийняв чернецтво з ім’ям Алексій. Після закінчення акад. в сані архімандрита був ректором Тульської, а згодом Новгород. семінарій. 1913 возведено в сан єпископа Тіхвінського. 1921 переведено до Петрограда (нині Санкт-Петербург) з титулом вікарного єпископа Ямбурзького. Був однодумцем і послідовником патріарха Тихона. 1932 возведено в сан митрополита. Під час блокади Ленінграда (нині С.-Петербург) залишався весь час у місті і не припиняв здійснювати богослужіння. Після смерті патріарха Сергія в трав. 1944 А. став місцеблюстителем патріаршого престолу, а 2 лют. 1945 Помісним собором РПЦ обраний патріархом Моск. і всія Русі. Період патріаршества А. I характеризується, з одного боку, подальшим обмеженням реліг. прав та свобод віруючих рад. режимом, а з другого — прагненням зміцнити позиції церкви у тоталітарному сусп-ві. А. I провадив боротьбу з церк. розколами (зокрема, обновленством) та ін. церк. негараздами, налагоджував стосунки з правосл. рос. приходами за кордоном, дбав про їхнє організаційне оформлення, єдність з РПЦ. За патріаршества А. I 1946 ліквідовано Берестейську церковну унію 1596, 1949 — Ужгородську церковну унію 1646. 1970 надано автокефалію Амер. правосл. церкві та автономію Япон. правосл. церкві. РПЦ за А. I 1961 вступила у Всесвітню раду церков. П. у м. Москва. Похований у Троїце-Сергієвій лаврі (м. Сергієв-Посад Моск. обл., РФ).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АЛЕКСІЙ І» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
