АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ (АПНУ) — наук. оргція у галузі д-ви і права, заснована на держ. власності. Ств. 23 лип. 1993 на основі організованої 1992 правової громад. акад. у м. Харків. Президентом-організатором АПНУ був призначений В.Тацій. Первісна чисельність персонального складу АПНУ — 25 акад. і 45 чл.-кор. Осн. завдання АПНУ: координація, організація і проведення фундаментальних та прикладних досліджень у галузі д-ви і права; виконання замовлень органів держ. влади стосовно розроблення засад наук. та правової політики, проведення наук. експертизи проектів законів та ін. нормативно-правових актів; підготовка наук. кадрів і підвищення їх кваліфікації тощо. Перші вибори до АПНУ відбулися у листоп. 1993, а в груд. того ж року на заг. зборах АПНУ
54 АКЕРМАН
було затверджено її статут та сформовано органи управління. Президентом обрано В.Тація. Указом Президента України від 12 квіт. 2000 збільшена чисельність чл. АПНУ — до 35 акад. і до 60 чл.-кор. У системі АПНУ діють від-ня з осн. напрямів юрид. науки: теорії та історії д-ви і права; держ.правових наук і міжнар. права; цивільно-правових наук, екологічного, госп. і аграрного права; кримінально-правових наук, а також Київ. регіональний центр АПНУ. Осн. структурними формуваннями АПНУ є: НДI приватного права і підприємництва (м. Київ), НДI інтелектуальної власності (м. Київ), НДI держ. буд-ва та місц. самоврядування (м. Харків), НДІ фінансового права (м. Ірпінь), НДI вивчення проблем злочинності (м. Харків), а також Н.-д. центр правової інформатики (м. Київ), наук. лабораторії у Харкові, Києві, Львові. Від квіт. 1996 при Акад. функціонує вид-во «Право», яке друкує наук., навч. і довідкову літ.; друкований орган АПНУ — «Вісник Академії правових наук України». Місцеперебування президії АПНУ — м. Харків.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ (АПНУ)» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
