АЗОВСЬКО-ДНІПРОВСЬКІ ПОХОДИ 1695—1696 — походи рос. військ та укр. козац. полків на тур. фортецю Азов і пониззя Дніпра під час російсько-турецької війни 1696—1699. З боку Рос. д-ви воєн. дії проти турец.-татар. військ велися у двох напрямках: у пониззі Дону з метою здобуття фортеці Азов і відкриття виходу в Азовське море, а також у пониззі Дніпра, щоб пробитися до Чорного м. Оскільки Україна постійно зазнавала нападів з боку Османської імперії й Кримського ханства, то укр. козаки проявили велике завзяття в цих походах. Навесні 1695 кращі полки рос. армії — Преображенський, Семенівський, Бутирський і Лефортів (всього бл. 35 тис. вояків) вирушили на Азов. Війська очолили генерали А.Головін, Ф.Лефорт і П.Гордон. Похід виявився невдалим, облога Азова затяглася, і 2 жовт. рос. війська відступили. Водночас 120-тис. рос. армія під командуванням Б.Шереметєва та укр. козац. полки на чолі з гетьманом І.Мазепою виступили в пониззя Дніпра. До них приєдналися запороз. козаки. У лип. рос. та укр. полки успішно штурмували найбільшу нижньодніпровську ворожу фортецю Казікермен (нині м. Берислав), а запорожці взяли в облогу фортецю Тавань (Мустриткермен). Гарнізони противника змушені були капітулювати. Дві ін. фортеці — Асланкермен (Арслан, Орслан) та Мубереккермен (Шагінкермен) — здалися без бою (тер. цих фортець, крім Казікермена, нині залиті водами Каховського водосховища). Взяття укріплень було значною перемогою об’єднаних рос.укр. військ. 1696 Петро I призначив командувачем усіма військами О.Шеїна. Гол. удар знову спрямовувався на Азов, куди вирушила й частина війська (10 тис. вояків), що брала участь у здобутті турец.-татар. фортець на пониззі Дніпра. 17 черв. під Азов прибули укр. козац. полки — Черніг., Гадяцький, Лубен., Прилуцький та два охотницькі (всього бл. 15 тис. вояків) під командуванням наказного гетьмана Я.Лизогуба. На результатах військ. дій цього року позначилася участь новозбудованого рос. флоту, що блокував Азов з моря. В результаті успішного штурму гарнізон турец. твердині в гирлі Дону капітулював. 19 лип. в Азов вступили рос. й укр. полки. Воєн. дії в пониззі Дніпра 1696
велися в менших масштабах. Армія Б.Шереметєва і козац. полки І.Мазепи отаборилися на р. Берестова (прит. Орелі, бас. Дніпра) й охороняли порубіжні землі від татар. нападів. Козаки Запорозької Січі здійснили низку мор. і суходольних походів. Усе це значно сприяло успішним діям гол. рос.укр. військ. сил під Азовом. Здобуття Азова і турец.-татар. фортець у пониззі Дніпра було важливим етапом у боротьбі Росії й Гетьманщини проти Туреччини і Крим. ханства за Пн. Причорномор’я. Літ.: Дядиченко В.А. Участь українських козацьких полків в азово-дніпровських походах 1695—1696 рр. «Наукові записки Інституту історії України АН УРСР», 1952, т. 4. В.В. Панашенко.
торгівлю хлібом, вугіллям та ін. товарами, був тісно пов’язаний з франц. фінансовим капіталом, особливо з банком «Уніон Парізієн». Через колиш. управителя Мін-ва торгівлі й пром-сті М.Федорова А.-Д. б. мав тісні зв’язки з урядовими колами й користувався їх покровительством. Надавав фінансову підтримку Конституційно-демократичній партії. У груд. 1917 націоналізований.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АЗОВСЬКО-ДНІПРОВСЬКІ ПОХОДИ 1695—1696» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
