У бас. Азовського м. парове судноплавство почалося в 50-х рр. 19 ст. із заснування акціонерного «Общества пароходства по Дону, Азовскому и Черному морям». В 60—80-х рр. 19 ст. в бас. одне за одним виникли т-ва «Танаис» (1868), «Общество Азовского пароходства» (1871), т-во «Регир». Пароплавні т-ва, що належали приватним судновласникам, на серед. 1890-х рр. внаслідок жорсткої конкуренції збанкрутували, і на поч. 20 ст. мор. транспортні перевезення зосередилися в руках трьох найбільших пароплавних т-в — «Русского общества пароходства и торговли» (РОПиТ), (1856), Доброфлоту й Рос. транспортного і страхового т-ва, кількість пароплавів яких протягом 1900—13 зросла з 316 до 438, а їхня тоннажність — з 186,8 до 241,9 тис. регістрових т. 1915—18, після вступу в Першу світову війну Туреччини, флот майже не працював. 6 лют. 1918 всі плавзасоби Азовсько-Чорномор. бас. були націоналізовані. У пореволюц. роки весь торг. флот був відбудований. Він відіграв помітну роль у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 (див. Азовська військова флотилія). У повоєн. роки торг. флот на Чорному й Азовському морях був повністю переоснащений і 1953 реорганізований у «Черноморское государственное морское пароходство» (ЧГМП) з управлінням у м. Одеса. До 1991 госп-во пароплавства розташовувалося на тер. УРСР, РРФСР й Грузин. РСР. До його складу входило, зокрема, Азовське управління ЧГМП у м. Маріуполь. Після проголошення незалежності України всі судна, приписані до азовсько-чорномор. портів України, були визнані її власністю. ЧГМП було ліквідовано. Літ.: Скальковский К. Русская торговля в Тихом океане. СПб., 1883; Його ж. Русский торговый флот и срочное пароходство на Черном и Азовском морях. СПб., 1887; Под флагом Родины. Одесса, 1967; Мельник Л.Г. Технічний переворот на Україні у ХIХ ст. К., 1972; Эфенди-Заде Д.М. Русский морской торговый флот на рубеже ХIХ—ХХ вв. «Исторические записки», 1980, т. 105. Ю.П. Лавров.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АЗОВСЬКЕ ТОРГОВЕ ПАРОПЛАВСТВО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
