АВСТРО-УГОРЩИНА, АвстроУгорська монархія — дуалістична (двоєдина) д-ва на чолі з династією Габсбургів. Утворилася 1867 в результаті перетворення адм.-тер. структури Австрійс. імперії (див. Австрія) на основі компромісної угоди між австрійс. і угор. правлячими колами, що стало одним із наслідків Угор. революції 1848— 49. Австрійс. імперія — Ціслейтанія і Угор. королівство — Транслейтанія, назви походять від р. Лейта (нині р. Лайта, бас. Дунаю), де проходив кордон між ними, визнавалися суверенними й рівноправними частинами д-ви зі своїми окремими вищими законодавчими установами (парламентами) та КМ, об’єднаними
22 АВТОКЕФАЛЬНА
владою єдиного монарха. А.-У. була 2-ю за тер. (676,5 тис. км2) і 3-ю за нас. (понад 51 млн осіб) д-вою Європи. До її складу, крім власне австрійс. та угор. земель, входили землі Чехії, Моравії, Сілезії, Гарцу, Далмації, Крайни, Істрії, Трієсту, Трансільванії, Хорватії, Славонії, Баната, Словаччини і порту Фіуме (нині Рієка), а також укр. землі — Галичина і Буковина, що були представлені у Держ. Раді Ціслейтанії, а також Угор. Русь (Закарпатська Україна), підвладна Транслейтанії. А.-У. — багатонац. д-ва: серед її нас. були представники бл. 30 націй та народностей, найчисельніші з яких — німці, угорці, чехи, поляки, словаки, румуни, хорвати. Українці складали бл. 8 % нас. імперії — бл. 4,5 млн осіб. Феод. пережитки, соціально-кастова нерівність, нац. гноблення, передусім слов’ян. народів, співіснували в А.-У. з процесами екон. розвитку та культ. інтеграції, що прискорилися на межі 19—20 ст. Українці, позбавлені, як і більшість ін. народів імперії, багатьох прав, все ж, завдяки порівняно толерантному ставленню влади до них, досягли певних успіхів у своєму нац.-культ. й соціальноекон. розвитку. Під час Першої світової війни А.-У. як чл. Четверного союзу, котрий протистояв Антанті, зазнала поразки, що прискорило падіння 1918 династії Габсбургів та розпад монархії. На тер. колиш. А.-У. в результаті нац.-демократ. революцій виникли самостійні д-ви — Австрія, Угорщина, Чехословаччина; ч. земель А.-У. увійшла до складу Югославії, Румунії, Польщі. Укр. землі, незважаючи на опір і прагнення їх населення до суверенності й возз’єднання з Українською Народною Республікою, за договорами, розробленими Паризькою мирною конференцією 1919—1920, знову опинилися в складі чужих д-в: Закарпаття — Чехословаччини, Буковина — Румунії, Галичина — Польщі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АВСТРО-УГОРЩИНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
