Останні друцькі князі з полоцької династії згадуються в кінці XII ст. Знову у джерелах князі Друцькі з'являються з першої половини XIV ст. Спроби їх пов'язання з литовськими династіями непереконливі. Герби більшості друцьких князів по графіці ближчі до «тризубів» Рюриковичів, ніж до «погоні» чи «колюмни». Походження цих князів, якщо вони були Рюриковичами (у чому більшість дослідників не сумнівається), неможливо виводити від іншої гілки, окрім Полоцьких Ізяславичів. Тільки Г.Власьєв та М.Хмиров помилково вважали їх нащадками белзького князя Олександра Всеволодовича, виводячи їх від Михайла, сина неіснуючого волинського князя Романа Олександровича. Напевно протягом другої половини XIII — початку XIV ст. Друцьке князівство продовжували утримувати нащадки Рогволода Всеславича. За версію неперервності друцької династії говорять і повідомлення про друцьких князів Семена Михайловича (який загинув у боротьбі з ординцями у XIII ст.) та Дмитра (який ніби-то відродив Друцьке князівство, приїхавши сюди з Києва, зруйнованого Батиєм), що збереглися у легендарній частині литовсько-білоруських літописів (140, с. 129, 146, 194), які, можливо, відбивають певні реалії подій другої половини XIII ст. — початку XIV ст. Князя Дмитра інші джерела не знають. Традиція пов'язула його з Черніговом, куди ніби-то спочатку сховався цей князь після здобуття монголами Києва. Князь Дмитро з різних причин справді міг перебувати у Сіверській землі, зв'язки якої з Друцьким князівством були традиційними. За Стрийковським друцький князь Дмитро був учасником коаліції князів проти Рингольта. До цієї коаліції входили київський князь Станіслав і володимирський [луцький] Лев. Коаліція була розгромлена біля Могильно (293, cz. l, s.252). Тут можна здогадуватися, що якесь заплутане джерело, можливо і друцьке, зберегло відгомін походу Гедиміна на Київ. Битва біля Могильно могла передувати битві на р.Ірпені (у 1324 р, за Ф.Шабульдо). Після цієї поразки друцький князь ніби-то втік у Луцьк (138, с.25). Надто мало збереглося джерел, але все ж можна вважати, що Друцьке князівство існувало протягом XIII — початку XIV ст. Відлік колін для друцьких князів умовний, по аналогії з ровесниками князя Івана. Таблиця і коментарі складені на підставі літописів, пом'яників, хронік М.Стрийковського (293, cz.2, s.76) та М.Бельського (205, t.2, s. 140), праць Ю.Вольфа (2111, s.34; 2112, s.56-66), А.Бонєцкого (1765, s.248,322-324), М.Улащика (1528, c.29-32) та Н.Яковенко (1700, c.289-291).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КНЯЗІ ДРУЦЬКІ» з дисципліни «Князівські династії східної Європи»
