Син Володимира Святославича від Аделі народився, ймовірно, у 983 р., трохи пізніше від Святослава та Ярослава. Бл.990/1010 р. він отримав Тмутараканське князівство. Йому вдалося підпорядкувати приазовських хазарів. У 1022 р. він виступив проти алан. Це відбулося в розпал війни Візантії з Грузією. Алани були союзниками Грузії, отже можна допускати, що Мстислав був союзником Візантії. Касоги були прикордонним аланським племенем, яке займало територію в районі Маничського шляху. Коли обидва війська зустрілись, касогський князь Редедя викликав Мстислава на поєдинок. Цей поєдинок оспівали скальди князя Мстислава і літописець Никон записав його деталі в далекій Тамані. Він проходив за спецефічними правилами даного регіону, можливо це був різновид національної аланської боротьби. Суперники боролись без зброї і лише поверженного суперника дозволялось добити, як це і зробив Мстислав. На честь цієї перемоги і на честь Богородиці, яку князь молив про допомогу перед битвою, Мстислав заклав кам'яний храм у своїй столиці, сліди якого виявлені при розкопках. Ставши чернігівським князем, він не обминав увагою своїх володінь у Тмутаракані. У Никонівському літописі під 1029р. повідомляється про переможний похід Ярослава на ясів. Безсумнівіву першоджерелі йшлося про Мстислава. У 1031 р. русько-аланський флот з'явився на Каспійському морі. Було висаджено десант біля Баку, якому вдалось розбити військо ширваншаха. Піднявшись вверх по Курі, руси і алани вступили в землю Аррана. В Аррані тільки-но помер емір Фадл. Його престол успадкував син Муса, але інший син при підтримці ширваншаха сподівався відвоювати трон. Прибуле військо підтримало Мусу, обложило претендента в місті Байлакані і здобуло його. Після цього загін через Вірменію пішов у Візантію. В цій експедиції могло брати участь лише військо Мстислава. Можливо, ціною підтримки Муси Мстислав та його союзник аланський князь сподівались отримати факторію у гирлі Кури. В1032 р. вони знову з'явились в Аррані. Але ситуація змінилась. Муса одружився з дочкою ширваншаха і став його союзником. Емір Дербента Мансур теж приєднався до цього союзу. Мансур був одружений з дочкою царя Саріра Бухт-Шіше і сарірці, які традиційно підтримували тмутаракансько-аланський союз, теж опинились у ворожому стані. Прибуле військо було атаковане об'єднаними силами дербентців, лезгинів і табарасанців. Прорватись через гори зумів тільки невеликий загін на чолі з аланським князем. У 1033 р. об'єднане русько-аланське військо пробувало відімстити дербентцям, але без особливого успіху. За повідомленнями різних літописів син Мстислава Євстафій помер в 1032 чи 1033 р. Можливо, що він загинув в одному з походів на Кавказ, або помер від рани, яку дістав на цій війні (566, c. 17-22,25-29,314-335,347,510; 1020, с. 197-203; 1235; 369, с.848-854; 500, с.23-24). Мстислав загинув на полюванні в 1036 р. і був похований в недобудованому соборі св.Спаса (111, стб. 150; 112, стб. 138). З Любецького синодика відомо, що хрестильним іменем Мстислава було Костянтин, адружинузвалиАнастасією. Можливо вона була аланкою.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МСТИСЛАВ-КОСТЯНТИН ВОЛОДИМИРОВИЧ» з дисципліни «Князівські династії східної Європи»
