(Володимир Великий, Володимир Святий, Святий рівноапостольний князь Володимир, Володимир Красне Сонечко). Народився не пізніше 963 р., бо близько 978-79 р. у нього вже була дружина Олова. Походження його матері Малуші, дочки Марка Любечанина і ключниці княгині Ольги залишається дискусійним. На нашу думку Володимир був бастардом, права якого були визнані його батьком Святославом. Його діяльності присвячена величезна література (525; 1053; 1378; 682; 683; 1437; 1438; 1558; 444; 1734,s.40-50; 1217, с.22-26; 963, с.27-33; 1451; 1452; 462, с.1-36; 1019; 1621; 1622; 1623; 1625; 402; 458; 565, с.485-538; 1227; 1229; 1240; 1441, с.96-99; 1767, s. 157-167; 544; 1751; 1752; 1885, s.749-760; 1360; 386; 1323, с.112-136; 1146, s.55-85; 1913; 1935;968; 1901, s.310-312; 1801; 1873, s.165-168; 351; 1463; 1695; 1953; 105; 1147,8.90-98; 1960,5.370-379; 855, с.73-108; 745, с. 107-124; 1352; 1337, с. 140-141; 1896,8.33-118; 1806; 1598; 1599; 743, c. 156-170; 538; 1333; 424; 436, c. 115-205; 1510, c. 13-74; 881, c.69-83; 500, c.20-21). Однак навколо численних шлюбів князя тривають дискусії. До прийняття християнства Володимир утримував великі гареми. 300 наложниць у нього було у Вишгороді, 300 — у Білгороді, 200 — у Берестові. Але літописці фіксували тільки «законні шлюби» князя і нащадків від них. У 970 р. він був посаджений батьком у Новгороді, де від його імені управляв брат його матері Добриня. Останньому вдалося швидко порозумітись з місцевою знаттю. Як свідчить «Хеймскрінгла» Сноррі Сгурлусона, вікінг Сігурд Ейріксон, який був на службі у новгородського князя Володимира, збирав для нього данину в землі естів. Повідомлення про загибель Олега і ліквідацію Древлянського князівства застало Добриню зненацька. Він втік з Володимиром у Швецію. Там він домовився про підтримку з одним з варязьких вождів і скріпив цю угоду шлюбом його доньки Олови з Володимиром. Перший шлюб Володимира можна датувати зимою 978/979 рр. Зимою 980 р. після невдалих переговорів про союз з полоцьким князем, котрий мав бути скріплений шлюбом Володимира з Рогнедою, Добриня виступив проти Полоцького князівства. Полоцьк було взято. Сім'я Рогволода була знищена, а Рогнеда, зґвалтована на очах у батька і братів, стала дружиною Володимира. В такій спосіб було «узаконено» приєднання Полоцького князівства. Володимир дав Рогнеді слов'янське ім'я Горислава. Від неї у нього було кілька дітей. Після прийняття християнства Рогнеда відмовилась скористатись своїм правом заміжжя. Вона виїхала з старшим сином Ізяславом в родинну Полоцьку землю, де стала черницею під іменем Анастасії і померла близько 1000 р. З літа 980 р. третьою дружиною Володимира стала вдова Ярополка Святославича. Коли від цього зв'язку народився Святополк, супротивники Володимира говорили, що він «от двою отцю, от Ярополка и от Володимера.» Подальша доля «грекині» невідома. У 981 р. «йде Володимер на Ляхи и взя грады их Перемышль, Червей и иныа грады, иже есть под Русью». Успіх Володимира пов'язаний також з тим, що йому вдалося порозумітися з окремими з хорватських племінних князів. Про це свідчить поява серед його дружин двох «чехинь» Малфріди та Аделі. Нам здається, що Малфріда була дочкою туринського князя, нащадком легендарного Тура, на що вказує скандинавська етимологія її імені. Малфріда померлау 1002 р. Аделя, можливо, буладонькою перемишльського князя. Нам здається, що найсильніше з хорватських князівств з центром у Стольську в 981 р. було розгромлене, про що свідчить руйнування і занепад цього центру. А землі на Середньому Дністрі та Пруті були завойовані тільки у 993 р. Тому вірогідним союзником Володимира у поході 981 р. міг бути найскоріше перемишльський князь. Саме ім'я Адель підходить перемишльській княжні, яка дійсно могла бути моравського чи чеського походження. У 985 р. Володимир Святославич виступив проти Волзької Булгарії. Війна тривала з перемінним успіхом і скоро обидві сторони погодились на мир. Умови його влаштовували більше Булгар, бо булгари клялися, що «тогда не буди межди нами мира, егда камень начнет по воде плавати, а хмель погрязнути». Мир з Булгарією був скріплений черговим шлюбом. Головним же результатом Херсонеської війни (989 р.) було не тільки прийняття християнства Русі, але й союз з Візантією, скріплений шлюбом з принцесою Анною, дочкою імператора Романа II (959-963 рр.). Анна народилася у 1063 р. і померла у 1011р. У 1008 р. до Києва прибув монах-місіонер Бруно, близький до двору германського кайзера. Окрім місії польського короля він мав доручення і від Оттона III, чиїм духівником був довший час. З того часу і почалося зближення у стосунках Володимира з Германською імперією. У 1012 р. овдовілий Володимир Святославич одружився з дочкою графа Куно фон Енгінген. Її мати Рошліта була дочкою кайзера Генріха II (198, р.688). Остання дружина Володимира померла після 14.08.1018 р. (1249, с.534) Мовчання літописів про цей шлюб можна пояснити пізнішою правкою у візантійському православному дусі. Крім того літописне Зведення Володимира за сам кінець X — початок XI ст. залишилося незакінченим. Володимир Святославич першим з київських князів став карбувати власні монети. Златник Володимира важив 4,2 г і був рівний по вартості візантійській номісмі та мусульманському динару. Це була високохудожня монета з гербом-тамгою тризубом, портретом князя і словесною легендою. На зворотній стороні було зображення Христа Спасителя. Такими ж були і ранні срібники з легендою «Володимир на столі — а се його срібло». Пізніші срібники на звороті замісь зображення Христа Спасителя мали тільки тризуб. Володимир-Василь Святославич помер 15.07.1015 р. у своїй приміській резиденції Берестові (112, стб. 113). Останки Володимира були вночі таємно перевезені до Києва і захоронені в мармуровому саркофазі у збудованій ним Десятинній церкві. Саркофаг, за свідченням інформатора Тітмара Мерзебурзького, який був у Києві в 1018 р., було встановлено поруч з саркофагом княгині Анни. Гробниці Володимира і Анни були зруйновані у 1240 р. разом з цим храмом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛОДИМИР-ВАСИЛЬ СВЯТОСЛАВИЧ († 15.07.1015)» з дисципліни «Князівські династії східної Європи»
