Березневі 2002 р. вибори до Верховної Ради, які і раніше, відбулися за змішаною системою. Найважливішим нововведенням стало формування виборчих комісій політичними партіями – учасниками виборчого процесу, що мало запобігти можливим фальсифікаціям. У виборчому процесі прийняло участь 33 суб’єкти – 22 політичні партії та 11 блоків партій. Головною силою президентського табору став блок “За єдину Україну”, сформований п’ятьма партіями: Аграрною партією України, Народно-демократичною партією, Партією промисловців і підприємців України, Партією регіонів та “Трудовою Україною”. Блок очолив глава адміністрації Президента В.Литвин. На позиціях підтримки влади стояли також Соціал-демократична партія України (об’єднана), Партія зелених України, блок Дем ПУ і Демсоюз та ін. Десять партій, серед яких Народних рух України, Український народний рух, Партія “Реформи і Порядок”, “солідарність” утворили Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”, учасників якого відносили до “поміркованої” опозиції. В опозиції до президентських сил стали соціалістична партія України О. Мороза та Блок Юлії Тимошенко, до якого ввійшли Українська соціал-демократична партія та Українська республіканська партія. Соціалісти і Блок Ю.Тимошенко виступали за перехід до парламентської форми правління, вимагали імпічменту Л.Кучми. Опозиційність до влади декларувала і Компартія на чолі з П. Симоненком. Загалом вибори відбулися без значних порушень і дали такі результати: 4-відсотковий бар’єр подолали: “Наша Україна” – 23,5 % голосів; КПУ – 20; “За єдину Україну” – 11,8; Блок Ю.Тимошенко – 7,2; СПУ – 6,9; СДПУ(о) – 6,3 %. У більшості одномандатних округів перемогли кандидати від блоку “За єдину Україну”. Отже, жодна політична сила не здобула абсолютної переваги у Верховній Раді. Сформувати найбільшу парламентську фракцію 178 депутатів вдалося пропрезидентському блоку “За єдину Україну”. Головою Верховної Ради було обрано лідера цієї фракції В. Литвина. Парламентські вибори 2002 р. зафіксували серйозні зрушення в політичних уподобаннях українського суспільства. Уперше комуністи поступилися лідерством блокові національно-демократичного спрямування. Фракція КПУ виявилася лише третьою за чисельністю після “Єдиної України” та “Нашої України”.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Парламентські вибори 2002 року» з дисципліни «Новітня історія України»
