"Легальну течію" насамперед представляла стабільніша частина суспільства, старше покоління політиків, духовенство, більшість інтелігенції та залежних селян. "Легалісти" прагнули до державної незалежності, але вважали, що до її здобуття потрібно наполегливо готуватися. Тому зосереджували свої зусилля на збереженні та розвитку дотеперішніх здобутеів. Для цього вони широко використовували парламент, пресу, віча, підтримували кооперативний рух та національне шкільництво. Наймасовішим та впливовим серед партій "легального сектора" було Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО). Воно утворилося в 1925р. у результаті злиття Трудової партії з рядом дрібніших організацій і являлося спадкоємцем довоєнної Національно-демократичної партії. На чолі об’єднання стояли Дмитро Левицький, Василь Мудрий, Степан Баран, Мілена Рудницька, Іван Кедрин-Рудницький. Неофіційним органом УНДО стала найвпливовіша українська газета "Діло". Програма УНДО проголошувала боротьбу за самостійну і соборну Україну легальними засобами. Радянська Україна розглядалася як перехідний етап на шляху до утворення повноційнної української держави. У 1929р. УНДО перейшло на антирадянські позиції. На початку 30-х років партія висунула вимогу автономії українських земель у межах Польщі, а 1935р. виступила ініціатором "нормалізації" польсько-українських стосунків. Але внаслідок польських репресій, з одного боку, та опору інших українських політичних сил, особливо ОУН, з другого, політика "нормалізації" зазнала краху. Це призвело до зниження популярності УНДО в 30-і роки. Не заперечуючи принципу приватної власності, УНДО виступало за націоналізацію великих промислових підприємств, за забезпечення робітникам відповідної частки у трудових прибутках. УНДО виступило з ініціативою проведення аграрної реформи і передачі поміщицьких земель без викупу малоземельним і безземельним селянам. Партія закликала уряд припинити польську колонізацію українських земель, вважала за доцільне "створення на селі здорових, самовистарчальних господарств". При цьому зазначалося, що кожен селянин має право на таку кількість землі, яку він у змозі зі своєю родиною обробити. Головним виразником соціалістичних тенденцій в західноукраїнському суспільстві виступала найстаріша серед українських партій - Радикальна. Її заслугою було поширення впливу на Західну Волинь. У 1926р. вона об’єдналася з Українською партією соціалістів-революціонерів, що діяла на Волині, утворивши спільну Українську Соціалістичну радикальну партію. УСРП обстоювала право націй на самовизначення і утворення на цій основі незалежної Соборної України, засуджувала антиукраїнську політику Польщі та Радянського Союзу, закликала до справедливого поділу земель серед селянства, обмеження приватної власності та відокремлення церкви від держави. Партія видавала тижневик "Громадський голос". У 1931р. вступила в П Соціалістичний інтернаціонал. Її очолювали Лев Бачинський, І.Макух. Демократичний соціалізм у Західній Україні обстоювала також Українська соціал-демократична партія. У 1923р. УСДП потрапила під вплив комуністів і фактично стала легальною "прибудовою" КПЗУ, що призвело до її заборони польським урядом у 1924р. У 1929р. партія відновила свою діяльність, але вже незалежно від комуністів. Її лідерами були адвокати Лев Ганкевич і Володимир Старосольський. Партія стояла на платформі європейської соціал-демократії, засуджуючи більшовицьку практику будівництва соціалізму в СРСР. Вплив УСДП залишався незначним, але її лідери, особливо В.Старосольський, який виступав захисником українців на багатьох політичних процесах, користувалися загальною повагою. Усі перелічені партії проголошували своєю метою самостійну Україну. Водночас існували й організації, що виступали за польсько-українську співпрацю в межах Польщі. Серед них деяким впливом у Галичині користувалася Українська католицька народна партія, утворена 1930р. під проводом єпископа Григорія Хомишина та Осипа Назарука. З 1932р. вона діяла під назвою Українська Народна обнова(УНО) і спиралася переважно на греко-католицьке духовенство, була лояльною щодо Польщі, проповідувала польсько-українське співжиття в Галичині. Політичним ідеалом УНО визнавала автономію Західної України в складі Польської держави, а католицьку релігію - основою вселюдської культури і національного прогресу, через яку поступовим шляхом можна досягти соціальної та міжнаціональної гармонії. На подібних позиціях (автономія у складі Польщі) на Волині стояло з 1931р. Волинське українське об’єднання (ВУО), яке очолювали колишні соратники Симона Петлюри Петро Певний, Сергій Тимошенко і Степан Скрипник (згодом - довголітній патріарх УАПЦ Мстислав). Важливою ланкою діяльності "легального сектора", зокрема центристських партій на чолі з УНДО, були підтримка та розвиток мережі українських громадських організацій: культурно-освітніх, економічних, молодіжних, спортивних тощо. Їх значення важко переоцінити. Так, товариство "Просвіта" підтримувало діяльність читалень, публікувало навчальні посібники, проводило цілий ряд курсів. У 1938р. йому підпорядковувалися 84 повітові осередки, понад 3 тис.читалень. Активними були й інші організації. Широку благодійну, освітню та культурну діяльність здійснював "Союз українок". Товариство "Рідна школа" на противагу колонізації державної освіти розбудовувало власну мережу приватних українських шкіл, що на 1938р. нараховувало близько 40 гімназії, ліцеїв та професійно-технічних шкіл. Продовжували функціонувати молодіжні організації "Сокіл", "Луг"( колишня "Січ"), "Пласт", що виховували серед своїх членів патріотизм, загартовували фізично. Продовжувало свою діяльність Наукове товариство ім.Т.Шевченка, яке, незважаючи на брак коштів, видавало наукові праці, утримувало велику бібліотеку, три музеї і два дослідницькі інститути. Його членами були понад 200 науковців, серед яких літературознавці М.Возняк, К.Студинський, етнограф В.Гнатюк, історики І.Крип’якевич, С.Томашівський, фольклорист і музикознавець Ф.Колесса, математик В.Левицький та ін. Певних здобутків досяг український кооперативний рух, сутністьякого визначалася гаслом "Спирайся на власні сили". Було розширено існуючу мережу споживчих, закупівельно-збутових, кредитних, виробничих кооперативів. Найбільші з них - "Маслосоюз", "Центробанк", "Народна торгівля" розгорнули свої філії по всій Галичині. Об=єднуючи напередодні Другої світової війни в Галичині 4 тис.кооперативів із загальною кількістю понад 700 тис.чоловік, український кооперативний рух успішно конкурував з польськими господарськими організаціями, хоча й зазнавав постійної дискримінації. Він забезпечував роботою близько 15 тис.українських соціалістів. Таким чином кооперація не тільки сприяла розвитку економіки, але й стала засобом економічного самозахисту та самоврядування західноукраїнського суспільства. Важливим чинником національного руху галицьких українців була греко-католицька церква, національний характер якої остаточно викристалізувався у міжвоєнне двадцятиліття. В цьому неабияка заслуга її глави митрополита Андрея Шептицького - талановитого церковного і громадського діяча. Захищаючи інтереси українців, він використовував свій хист, авторитет, власні фінанси. У Львові на власні кошти збудував середню школу, надавав матеріалу допомогу приватним школам і студентам. Митрополит був щедрим меценатом. Лише Церковному (згодом Національному) музею він передав колекцію із майже 10 тис.предметів: рукописи ХУ-ХУШст., архівні матеріали, ікони, твори живопису, речі культового призначення. Напередодні війни в Західній Україні діяло 4 400 церков та каплиць греко-католицького обряду, Богословська академія, 5 духовних семінарій. Отже, "легальний сектор" українського визвольного руху, по-суті, охоплював усі сфери національного життя - від виробництва сільськогосподарської продукції аж до витворення наукових і культурних цінностей. Завдяки йому вдалося розбудувати сильне громадянське суспільство, яке перетворювалося на своєрідну "державу в державі". Українці, всупереч дискримінаційній політиці польської влади, зуміли не тільки зберегти попередні національні завоювання, але й до певної міри примножити їх.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Легальні українські партії» з дисципліни «Новітня історія України»
