Владні структури у 30-х роках продовжували курс по ліквідації неписьменності серед дорослих. За роки 2-ї п’ятирічки (1933-1937) лікнеп закінчили 1,5 млн.чол., а школи малописьменних - 1,7 млн. На 1939 рік масова неписьменність на території УРСР була, в основному, подолана. Перепис населення, проведений в січні 1939р., засвідчив, що лише 15% дорослих людей залишаються неписьменними. Однак, як зауважує Ф.Турченко, переоцінювати ці досягнення не варто. Критерії грамотності на ті часи були надто занижені. Прагнучи продемонструвати "переваги" соціалізму, свою особисту роль, керівники органів народної освіти в багатьох районах до письменних відносили всіх, хто лише навчився розписуватися та засвоїв елементарну лічбу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ліквідація неписемності дорослого населення» з дисципліни «Новітня історія України»
