В ході індустріалізації і колективізації кардинально змінився склад населення. Зникли економічно активні в 20-ті роки категорії приватних торговців, власників невеличких підприємців і майстерень. Натомість чисельність робітничого класу з 1928 по 1940 р. зросла з 1 млн. 770 тис.чоловік до 4 млн. 578 тис., або в 2,6 рази. Джерела поповнення робітничого класу були різноманітні. Вугільна промисловість Донбасу, новобудови республіки та ряд інших галузей промисловості, де переважала важка, ручна праця, поповнювалися в основному за рахунок українського селянства. У машинобудуванні, деяких інших галузях важкої і легкої промисловості, де були високі вимоги до рівня кваліфікації, поповнення йшло за рахунок вихідців із робітничого середовища, ремісників, різних верств міського населення, як українців, так і представників інших національностей. У цілому частка українців серед робітників в 30-і роки в Україні істотно збільшилась. В ході насильницької колективізації було сформовано зовні соціальну верству - колгоспне селянство, яке у 1940р. становило майже половину населення республіки. Загальна чисельність службовців і спеціалістів народного господарства, освіти, культури, науки збільшилася з 550 тис. у 1928р. до 2 млн.чол. у 1940р. Понад 25% їх мали середню і вищу освіту. Незважаючи на високу темпи підготовки дипломованих фахівців, їх гостро не вистачало у всіх галузях господарства. Індустріалізація супроводжувалася бурхливим розвитком міст. У 1926-1939рр. чисельність міських жителів України подвоїлася і досягла третини населення республіки. У 1939р. українців серед міських жителів уже було понад 58%. Переміщення людей з одних соціальних груп до інших супроводжувалося швидкою ломкою їх психології, способу життя, втратою усталених традицій, які вироблялися століттями. Ці процеси сприймалися мільйонними масами, особливо примусово пролетаризованим сільським населенням, болісно. Разом з тим 30-і роки позначені інтенсивним соціальним рухом по "вертикалі" - з "низів" нової соціальної піраміди "вгору". Більшовицька партія сприяла висуванню рядових робітників і селян на керівні пости, відкривала перед ними двері вищих та середніх спеціальних навчальних закладів. В органи державного управління, господарський, партійний аппарат, в офіцерський корпус Червоної армії, органи держбезпеки, міліцію, до керівництва колгоспами і радгоспами прийшли десятки тисяч робітників і селян. Знищивши стару соціальну піраміду, більшовики побудували в СРСР, у тому числі й в Україні, нову, небачену раніше. У 30-і роки в Радянському Союзі формувався новий правлячий клас - номенклатурна верхівка партійно-державного й господарського апарату, яка була забезпечена матеріальними благами і різними привілеями.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Зміни у складі населення УСРР» з дисципліни «Новітня історія України»
