Боротьба за владу в Києві і проголошення Української Народної Республіки
25 жовтня 1917р.(7 листопада за новим стилем) у столиці Росії Петрограді під керівництвом більшовицької партії відбулося збройне повстання, в результаті якого влада Тимчасового уряду була повалена, ІІ Всеросійський з'їзд Рад 26 жовтня 1917р. проголосив Росію Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. На з'їзді сформовано перший радянський уряд Росії - Ради народних комісарів (Раднарком), що складався виключно з членів більшовицької партії і головою якого став В.Ленін. Перемога збройного повстання в Петрограді поклала початок боротьбі більшовиків за контроль над усією Росією, у тому числі національними районами, найбільшим серед яких була Україна. Однак встановити такий контроль над Україною виявилося не просто. Справа в тому, що навіть у Радах великих міст України, у тому числі Києві, Одесі, Харкові, Катеринославі, не кажучи вже про містечка і села, більшовики не мали більшості. Більшовики відбивали настрої невеликої частини населення України, до того ж переважно некорінного. За цих обставин установлення радянської влади в Україні було можливе лише шляхом насильства і втручання ззовні. Утвердження радянської влади в Україні почалося відразу ж після перевороту в Петрограді. В головних містах Донбасу - Луганську, Кадіївці, Макіївці більшовики взяли владу без збройної боротьби. У всіх інших місцевостях України соціальна база більшовиків була слабкою, а їх авторитет не значним, і власними силами захопити владу вони були не в змозі. Більшість території України контролювала Центральна Рада і її прихильники. Напруженою була боротьба за владу в Києві. Місцеві більшовики, спираючись на червоноармійські загони і заагітовані військові частини повели наступ проти вірних Тимчасовому уряду військ Київського штабу округу. Бої між ними точилися три дні - 29-31 жовтня, в основному на Печерську, навколо заводу "Арсенал". 30 жовтня Центральна Рада створила спеціальну комісію з метою узгодження позицій по припиненню воєнних дій у Києві. В комісію увійшли і більшовики. В результаті домовились вивести з міста війська, що були викликані з фронту штабом Київського військового округу, розформувати офіцерські загони, демократизувати штаб військового округу. 1 листопада Генеральний Секретаріат призначив на посаду командуючого Київським військовим округом підполковника Павленка. Загони вільного козацтва, вірні Центральній Раді та червноградські загони Києва почали діяти спільно. За такої ситуації штаб Київського військового округу здався. 3 листопада Центральну Раду визнано крайовою владою і на засіданні виконкомів Рад робітничих і солдатських депутатів Києва. У той час в Україні не існувало політичних сил, впливовіших за Центральну Раду. Київ став важливим політичним центром. 7(20) листопада 1917р. Українська Центральна Рада виступила зі своїм Третім Універсалом, яким оголошувалося створення Української Народної Республіки (УНР) як автономії державної одиниці Російської республіки. Але про Росію під владою більшовиків не йшлося. УНР планувала вступити у федеративні відносини з тими державами, які сформуються на руїнах імперії і без більшовицьких урядів. Юрисдикція УНР поширювалася на 9 українських губерній, включаючи Донбас, Харківщину, Південь, у т.ч. Таврію (без Криму). Значне місце в Універсалі відведено соціально-економічним і політичним реформам. Право власності на землю поміщицьких та інших нетрудових господарств касувалося. Земля визнавалася власністю всього трудового народу і повинна була перейти до нього без викупу. Для реалізації цього положення Центральна Рада доручила Генеральному Секретаріату по земельних справах розробити Закон про те, як користуватися цими землями до остаточного визначення їх долі на Українських Установчих Зборах. В Універсалі наголошувалось на необхідності "доброго упорядкування виробництва, рівномірного розподілу продуктів споживання". З цією метою Генеральному Секретарству праці спільно з представниками робітників доручено "установити державний контроль над продукцією на Україні". Проголошувалося введення восьмигодинного робочого дня. Рада зобовязувалась подбати про негайний початок мирних переговорів. Вказувалось, що в УНР будуть забезпечені всі свободи: слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, а також недоторканість особи і помешкання, можливість уживання місцевих мов у зносинах з усіма установами. Скасовувалася смертна кара й оголошувалась амністія для всіх політичних в'язнів. Універсал проголошував національно-персональну автономію для національних меншин України і призначив на 27 грудня 1917р. вибори до Українських Установчих Зборів, котрі мали узаконити нові державні форми в Українській Народній Республіці. Проголошення УНР стало визначною історичною подією, яка ознаменувала відродження української державності у ХХ ст. Однак, з погляду сьогоденння, текст Універсалу не може не викликати критичних зауваг. Центральна Рада звалила на свої плечі тягар перетворення Росії на федеративну державу. Вона добровільно зобовязувалась "Силами нашими помогти Росії, щоб вся республіка російська стала федерацією рівних і вільних народів". На думку Д.Дорошенка, "це було явно непосильне і непотрібне для України завдання". Навпаки, вона мала б "зовсім відділитися від Росії, стати самостійною і незалежною державою, тоді їй вдалося б уникнути тих багатьох проблем, які повстали перед нею у найближчому майбутньому".
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Боротьба за владу в Києві і проголошення Української Народної Республіки» з дисципліни «Новітня історія України»
