КОНСТАНЦЬКИЙ СОБОР 1414—1418 — вселенський собор католицької церкви, скликаний вищими церк. колами, світською владою та авторитетними теологами з метою відновлення єдності Церкви і протидії єретичним ученням, зокрема англ. реформатора Дж.Уїкліфа (1320—84) та його чеського послідовника Я.Гуса (1371—1415). Відбувся в м. Констанц (Пд. Німеччина) від 5 листоп. 1414 до 22 квіт. 1418. У
Спалення Яна Гуса. Гравюра 15 ст.
48 КОНСТИТУЦІЇ
Ф.-К. Піллерсдорф — міністр внутрішніх справ Австрійської імперії. Літографія Й. Кріхубера. 1848.
ньому брав участь імп. «Священної Римcької імперії» (див. «Священна Римська імперія германської нації») Сигізмунд I Люксембург, були викликані Я.Гус та його учень Ієронім Празький. Собор засудив учення, спрямовані проти догматів та практики катол. церкви (особливостей євхаристії — причащання для мирян лише самим хлібом, індульгенцій, латиномовної церк. служби, церк. землеволодіння, визнання божественного походження папської влади та ін.). За рішенням собору Я.Гуса було спалено 6 черв. 1415, а його учня Ієроніма — 30 трав. 1416 (страта Я.Гуса спричинила розгортання національно-визвол. гуситського руху в Чехії). На соборі було досягнуто єдності катол. церкви: усунуто трьох пап — Григорія ХII (1406— 15), Іоанна ХХIII (1410—15, антипапа) і Бенедикта ХIII (1394— 1423, антипапа, не визнав рішення собору), обрано нового папу Мартина V (1417—31). Для протидії необмеженій владі пап ухвалено рішення періодично скликати собори, яким мала належати верховна влада, проте це положення не було реалізоване. У роботі собору взяв участь київ. митрополит Григорій (Цамблак). Його перебування в Констанці історики пов’язують з політикою вел. кн. литов. Вітовта щодо правосл. церкви на укр. та білорус. землях, спрямованою на підтримку руху за унію з катол. церквою (див. Унія церковна). Відомі два тексти промови Григорія (Цамблака), один з них — лат. мовою (він був виголошений 25 лют. 1418 перед папою Мартином V чеським теологом Маврикієм Рвачкою), другий — церков-
нослов’ян. мовою (в копії 16 ст). Митрополит виступав за єдність церкви, чистоту догматів християнства, пропонував скликати собор для вирішення спірних проблем, але обійшов питання про підпорядкування правосл. церкви Папі Римському. Літ.: Пресняков А.Е. Лекции по русской истории, т. 2, вып. 1: Западная Русь и Литовско-Русское государство. М., 1939; Пелешенко Ю.В. Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця ХIV — початку ХVI ст. Додатки. К., 1990. О.М. Дзюба.
Папа Римський Мартин V головує на Констанцькому соборі. Мініатюра 15 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНСТАНЦЬКИЙ СОБОР 1414—1418» з дисципліни «Нарис історії України»
