КОНРАД І Мазовецький (1187 або 1188 — 31.08.1247) — князь мазовецький, куявський, сєрадський і ленчицький (від 1202), краківський (1229, 1241—43). Молодший син краківського кн. Казимира II Справедливого. Від 1220-х рр. намагався підтримувати дружні стосунки з галицькими і волин. князями. Вони ґрунтувалися значною мірою на династичних шлюбах, що було звичайною дипломатичною практикою в середньовіччі. К. I одружився з Агафією, донькою Святослава Ігоровича, який 1206—08, 1210—11 княжив у Володимирі (нині м. Володимир-Волинський). Сини К. I взяли в дружини князівен із роду Романовичів. Не знаходить підтвердження в джерелах версія, ніби середній син К. I Земовит був одружений з якоюсь із доньок Данила Галицького. К. I суперничав зі своїм небожем, краківським кн. Болеславом V Соромливим. У серед. 1230-х рр. він ворогував з Данилом Галицьким і став на бік його ворога черніг. кн. Михаїла Всеволодича, але
Конрад I Мазовецький. Потрет роботи художника Я. Матейка. 1890—1892.
Конрад I Мазовецький з дружиною Агафією і синами. Мініатюра середини 13 ст.
вже 1238 відновив приязні стосунки з Романовичами. Коли 1241 Данило подався на зх., рятуючись від полчищ Батия, К. I надав йому у володіння м. Вишгород у Мазовії (істор. область у Польщі в середній течії р. Вісла та нижній течії її приток Нарев і Зх. Буг), де галицький князь пересидів татар. грозу (див. Монголо-татарська навала). 1243 К. I із синами був розбитий Болеславом V Соромливим у битві під Суходолом. Але того самого року спустошив Краківську землю і спонукав Романовичів до наїзду на Люблін (Польща). 1244 К. I знову напав у союзі з Романовичами на Люблінську, а також на Сецехівську землі. Літ.: W»odarski B. Rola Konrada Mazowieckiego w stosunkach polsko-ruskich. Lw\w, 1936; Котляр М. Галицько-Волинська Русь. К., 1998. М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНРАД І» з дисципліни «Нарис історії України»