РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ В 50-80-ТІ РОКИ XX СТ.
Лібералізація радянського режиму після смерті Сталіна створила сприятливіші умови для розвитку культури. У 1953 р. здійснено перехід до обов'язкової семирічної ос-віти. У 60-ті pp. був запроваджений восьмирічний І всеобуч, а в 70-ті — завершено перехід до загальної середньої освіти. Розширялася підготовка фахівців у системі середньої спеціальної й вищої освіти, особливо з інженерних спеціальностей. 330
Модуль 3. Новітня історія України
У 1986 р. в республіці діяли 146 вищих навчальних закладів проти 135 у 1960 p., а кількість студентів збільшилася з 417 тис. до 850 тис. У цілому освітній рівень населення був досить високим. Вищу й середню освіту (повну й неповну) на 1987 р. мали 84 % зайнятого населення. Але національної школи, де в основі навчально-виховного процесу лежать вивчення рідної мови, історії, культури, в Україні не було. Абсолютна більшість предметів викладалася російською мовою. Учителям російської мови встановлювалися 15 % надбавки до ставок. Україна мала на 25 % менше студентів на 10 тис. населення, ніж Росія. Навчання було занадто заідеологізованим. Продовжувався розвиток науки. Українські вчені чимало зробили для розвитку ракетної техніки, космонавтики, використання атомної енергії в мирних Наука цілях, кібернетики. Загальна кількість науковців у республіці на 1987 р. становила понад 213 тис. (у 1960 р. — 46 тис), з них понад 6 тис. докторів та більше 71 тис. кандидатів наук. Проте в низці галузей вітчизняна наука відставала від розвинених країн Заходу, де активно проходила науково-технічна революція. Заважали надмірна централізація управління наукою, партійне керівництво, яке обмежувало можливості об'єктивних досліджень у сфері гуманітарних наук. Література та містецтво Атмосфера «відлиги» створила сприятливі умови для розвитку літератури й мистецтва. Продовжували плідно працювати митці старшого покоління: її. Тичина, М. Рильський, М. Бажан, В. Сосюра На перші позиції в прозі вийшли М. Стельмах й О. Гончар. З'явилася ціла плеяда молодих поетів і прозаїків, які отримали назву «шістдесятників» (за назвою років активізації їх діяльності). До них належали: Д. Павличко, І. Драч, В. Симо-ненко, Л. Костенко, Г. Тютюнник, В. Стус. Вони виступали за гуманізм, свободу самовираження, національно-культурне відродження України, проти лакування радянської дійсності. Проти них влада застосовувала різноманітні репресії, їм забороняли друкуватися. У зв'язку з цим у 60-ті pp. з'явився й згодом поширився самвидав: система розповсюдження офіційно не визнаної або забороненої літератури, у тому числі й політичної. Ці твори передруковували на машинках, перефотогра-фовували на фотоплівку, надиктовували на магнітофони, переписували від руки й читали тисячі людей. Дещо пожвавилося в 50-70-ті pp. театральне життя. У 50-ті pp. в Україні діяло 70, а у 80-ті роки — близько 100 професійних театрів. Провідними театрами України є академічні драматичні театри ім. І. Франка в Києві, ім. Т. Шевченка в
331
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Харкові та ім. М. Заньковецької у Львові, Київський російський драмтеатр ім. Лесі Українки, Київський театр опери і балету ім. Т. Шевченка. У них працювала ціла плеяда талановитих акторів: А. Роговцева, Б. Ступка, А. Гашинський, співаки Д. Гнатюк, А. Солов'яненко, Є. Мірошниченко. Серед драматургів провідну роль відігравали М. Зарудний, О. Коломієць. Значного розвитку набуло кіномистецтво. Щорічно випускалося до 20 художніх фільмів. Серед найвідоміших кінофільмів «Тіні забутих предків» С. Параджанова, «Білий птах з чорною ознакою» Ю. Іллєнка, «У бій ідуть тільки "старики"» Л. Бикова. В 70-ті pp. почався швидкий розвиток мультиплікаційного кіно. Серед найпопулярніших — серія про пригоди козаків. Проте репертуар кінотеатрів на 99 % був російськомовним. З початку 50-х pp. в Україні почало розвиватися телебачення, яке поступово стало відігравати дуже суттєву роль у політичному та культурному житті населення. Перша телевізійна передача відбулася 5 листопада 1951 p., її дивилися лише в 150 квартирах киян по чорно-білих маленьких телеприймачах. Успішно розвивався пісенний жанр музичного мистецтва. Велику популярність здобули в цей час естрадні співаки С. Ротору, Н. Яремчук. Звузилася сфера функціонування української мови. Між 1969 і 1980 pp. частина журналів, що виходила українською мовою, знизилася з 46 до 19 %. Ідеологізувалися всі види мистецтва. Митців привчали мислити не стільки художніми образами, скільки політичними категоріями. Таким чином, у 50-80-ті роки культурне будівництво мало певні успіхи, але з кінця 60-х років розвиток культури загальмувався, панувало «всезаборонство», ідеологічний диктат, русифікація, існували суттєві обмеження для поступу української національної культури.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ В 50-80-ТІ РОКИ XX СТ.» з дисципліни «Історія України»
