Важливі ідеологічні функції компартія покладала на комсомол, особливо щодо завоювання й зміцнення її впливу на молодь. Насамперед КП(б)У дбала про Комсомол зміцнення керівних органів КСМУ партійними кадрами. Лише з березня 1921 р. по травень 1922 р. на керівну комсомольську роботу було направлено до 1000 комуністів. На початку 20-х pp. комуністи боролися за молодь у суперництві з іншими партіями та організаціями. Так, Українська комуністична партія (УКП) створила свою молодіжну організацію — Українську комуністичну робітничу юнацьку спілку (УКРЮС). Діяли також Євкомол (легально), а нелегально чи напівлегально — Російська соціал-демократична спілка робітничої молоді (РСДСРМ), секції молоді при есерівських пар-торганізаціях, анархістські групи, спілки сіоністської молоді (Єврейська сіоністська спілка молоді — ЄССМ, «Маккабі», «Паолей-ціон»). Не було єдності й у самому українському комсомолі. У 1921 р. частина його активу вважала необхідним створення, крім комсомолу, масових об'єднань робітничої молоді у формі спеціальних рад, секцій при профспілках, виступаючи проти залучення до комсомолу молоді з середняків та інтелігенції. Цю групу називали «класовиками». «Масовики» вважали, що треба приймати в комсомол і представників непролетарської молоді. 258
Модуль 3. Новітня історія України
але обов'язково з кандидатським стажем. Унаслідок дискусії «класовики» були кваліфіковані як анархо-синдикалістський ухил, а пропаганду їх ідей визнано несумісною з членством у КСМУ. Для «зміцнення» КСМУ застосовували випробуваний метод — «чистку», у результаті якої зі спілки було виключено 17 % від загальної кількості членів. Надалі чисельність комсомольських організацій почала різко зростати; за 1921— 1925 pp. — у 5 разів. Більшовики намагалися посилити свій вплив і в дитячому середовищі. У 1920—1922 pp. при клубах, дитячих будинках, школах почали створювати перші дитячі об'.єднання: «Юні комуністи», «Юнацька трудова армія», «Юні спартаківці» тощо. Одночасно існувала, пристосовуючись до нових умов, скаутська організація, яка суперничала з комсомолом за вплив на дітей. 19 травня 1922 р. II Всеросійська конференція РКСМ прийняла рішення про утворення піонерської організації. Для керівництва нею в січні 1923 р. при ЦК КСМУ було створено Центральне бюро комуністичного дитячого руху. На заводах, фабриках, в установах, клубах створювались загони піонерів: у грудні 1924 р. в республіці вже нараховують 4290 таких загонів, які об'єднували 200470 піонерів. Крім дитячо-юнацьких, існували ще й жіночі, творчі, наукові, інженерно-технічні, спортивні організації. У 20-ті pp. діяли Міжнародна організація допомоги борцям революції, Товариство друзів повітряного флоту, «Спілка войовничих безвірників» тощо. У 1925 р. ці організації й товариства об'єднували понад 2,5 млн. осіб. Делегатські збори жінок-активісток охоплювали 69 тис. робітниць і селянок. Так більшовики створили цілісну систему ідеологічного контролю за всіма верствами й віковими групами населення. Вони сприяли роботі лише тих організацій, які йшли у фарватері «генеральної лінії» Компартії. Поширення адміністративних методів керівництва призвело До зниження ролі громадських організацій у суспільному житті. Профспілки фактично злились з державними органами, перетворилися на слухняний елемент командно-адміністративної системи. Формалізувалась робота й інших організацій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Комсомол» з дисципліни «Історія України»
