Прагнучи не допустити нової революції і зміцнити свою соціальну опору, царський уряд на чолі з П. А. Столипіним вирішив здійснити реформи, які стосувались перш за все аграрного сектора. Основні заходи аграрної реформи: • дозвіл виходу з общини і закріплення землі у приватну власність, тобто розмивання общинного землеволодіння; • створення хуторського та відрубного господарства; • надання кредитної допомоги селянам через селянський Поземельний банк; • проведення переселення селян з європейської частини Держави, де землі не вистачало, у Сибір, на Далекий Схід, у Середню Азію. Тим самим Столипін хотів убити двох зайців: дати селянам землю, вивезти їх з перенаселених районів, позбавившись Незадоволених малобезземеллям. Планувалося, що реформа сприятиме зміцненню держави взагалі, оскільки крім аграрних Перетворень, вона передбачала реорганізацію місцевого самоврядування, судових установ, страхування робітників, запровадження загальної початкової освіти. Столипін прагнув еволюційним шляхом досягти соціально-економічного прогресу при збереженні царської монархії, вла-
181
182
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ди й привілеїв багатих верств населення (у першу чергу поміщиків та буржуазії), а також заможного селянства. В Україні з 1906 по 1915 pp. з общини вийшли 468 тис. дворів, або 30,2 % від загальної чисельності общинних земель. Ті селяни, які виходили з общини, мали право отримати землю у відруб, тобто в одному місці, «куском». Якщо вони переносили туди будинок і господарські будівлі, то це називалося хутором. До початку 1916 р. в Україні утворилося 440 тис. хуторських і відрубних господарств (13 % загальної кількості). Для допомоги селянам у створенні хутірського господарства створювався Селянський поземельний банк. Цей банк купував у поміщиків землі, а потім за вищими цінами продавав їх окремими ділянками селянам. Селяни України протягом 1906-1910 pp. купили в банку 480 тис. десятин землі, з них хутірські та відрубні господарства 82,6 %. Банк збільшив ціну землі з 105 крб. за десятину в 1907 р. до 136 крб. у 1914 р. Діяльність банку сприяла зміцненню заможних селянських господарств. Якщо селяни не могли виплатити щорічні внески і проценти банку, то земля поверталася в банк. Протягом 1906-1917 pp. селяни викупили в основному в поміщиків більше 7 млн га землі. Унаслідок цього в них виявилося 65 % усієї землі і на одне господарство вже припадало 8,6 га. На селі організовувалися прокатні технічні станції, сільськогосподарські читання з метою поліпшення агрокультури. Для малоземельних селян створювалися товариства з оренди землі та колективного ведення рільництва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аграрна реформа» з дисципліни «Історія України»
