Поступово розвивається національна ідея, пов'язана з національно-державними перспективами розвитку України, зі зростанням національної самосвідомості, усвідомленням українського народу себе як етнічної спільності. Виникають політичні організації, учасники яких ставили за мету не лише соціальне, а й національне виз-волення українського народу. Першою такою
153
154
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ політичною організацією стало Кирило-Мефодіївське товариство (за іменами перших слов'янських просвітителів — Кирила і Мефодія), засноване в січні 1846 р. у Києві. Воно складалося з 12 осіб та кількох десятків (за деякими даними — до 100) співчуваючих. Організаторами і найактивнішими учасниками товариства були М. І. Костомаров — професор історії Київського університету, син поміщика і кріпачки; П. О. Куліш — талановитий письменник, автор першого українського істо-ричного роману «Чорна рада»; М. І. Гулок — учений-правознавець, співробітник канцелярії генерал-губернатора; В. М. Білозерський — викладач Полтавського кадетського корпусу. В квітні 1846 р. до товариства вступив Т. Г Шевченко. За своїми поглядами члени товариства поділялися на дві групи: помірковані (на чолі з Костомаровим та Кулішем) і радикальні (Шевченко, Гулак).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кирило-Мефодіївці» з дисципліни «Історія України»
